З року в рік луцькі каштани блякнуть та потроху вимирають. Бідою дерев виявилась крихітна, але небезпечна каштанова міль. Через неї листя на деревах жовтіє, скручується й опадає.

Звідки в обласний центр прилетіла ця напасть, скільки вартує аби полікувати одне дерево та, чи рятуватимуть Луцькі каштани –  дізнавалася наша Анастасія Качина.

На календарі – початок серпня, а луцькі каштани вкриті жовтим листям, яке поволі падає до ніг. Яскраві жовті плями говорять про те, що листя вражає каштанова міль з Македонії. Як шкідник потрапив в Україну – тлумачить головна екологиня Луцька.

“Україна – транзитна країна. Згідно з дослідженнями,міль потрапила до нас разом з фурами, разом з машинами, на яких перевозяться різноманітні товари, вантажі. Відбулася міграція цього шкідника на схід. Оскільки ми прикордонна область, зрозуміло, що Волинь зіткнулася з цією проблемою одна з найперших. На сьогоднішній день вона вже є практично по всій території країни”, – каже начальниця відділу екології Луцькради Оксана Лисак.

У Луцьку із цим шкідником “познайомилися” ще в далекому 2007-му. Тоді на 30-ти каштанах, що на Набережній, випробували польську вакцину. Результат, каже Оксана Лисак, був, не довготривалий. Дія ін’єкції – три роки.

“Нині практично немає того ефекту. Тоді треба було проводити повторні ін’єкції. Ціна питання становила тоді 450 тисяч, але, звертаючись до депутатів, ми не отримали підтримки”, – зауважує екологиня. 

Рік тому в Луцьку обробили ще 50 каштанів. Один з них – на Богдана Хмельницького, біля приміщення, де сидить відділ екології міста. Оксана Лисак каже: одна ін’єкція коштуватиме місту 50 доларів. Щоправда, буває, на одне дерево потрібно декілька препаратів. Чим товстіший стовбур – тим більше ліків.

Лучани кажуть, що плямисте і засохле листя каштанів бачать, однак що з ними коїться – не втямки. Одні вважають, що дерева нищать кислотні дощі, інші нарікають на палюче сонце, треті у всьому винуватять екологію.

У відділі екології запевняють: хворі каштани ніхто не зрізатиме. Науковці радять не вдаватися до радикальних методів, мовляв, природа сама дасть собі раду.

Серед чотирьох з половиною тисяч каштанів у місті не залишилося жодного, яке б не було уражене міллю. При цьому, у відділі екології кажуть, що грошей у бюджеті на боротьбу з шкідником вже навіть не закладають, бо випадків, коли це призвело до всихання дерев, поки не фіксували. Як варіант дієвої боротьби, каже головна екологиня міста, – спалювання опалого листя. Щоправда, за це нині карають штрафами, тому й не ризикують. Тож наразі залишається лише сподіватися на версію науковців і тримати кулаки за луцькі каштани, аби дерева встояли у боротьбі з іноземним шкідником.