Війна – не лише на лінії фронту, вона – в середині кожного. Це емоції, біль, відчуття провини та переживання, які властиві навіть тим, хто не перебуває в зоні бойових дій. Чимало українців уже переживають саме ментальні наслідки війни, а по її завершенню постраждалих буде ще більше. Як працювати із ними, луцькі психологи радилися із американськими колегами. Ольга Матвєєва розповість далі.

Сімейні конфлікти, особисті проблеми, дитячі травми. Такі проблеми психологи допомагали вирішувати людям раніше. Вони нікуди не зникли. Але реалії – змінилися.

Страх, стрес, нерозуміння того, що буде далі, й запитання «яке моє місце у всьому, що коїться?». А як наслідок – і почуття провини. Нині люди звертаються із такими проблемами.

«Люди дуже розгублені, і більшість їх у депресії. Більшість людей забороняє собі будь-який відпочинок. Вийти на вулицю і прогулятися по парку – це вже зрада в душі, бо ми зраджуємо ніби військових. Але це неправильно», – запевняє психологиня Елада Пінкевич.

Довести це людям, а також допомогти їм знайти гармонію та баланс – завдання не з легких. Психологам доводиться навчатися працювати в нових умовах. Тут, у стінах Волинського національного університету, розповідає психологиня, обмінюватимуться досвідом із колегами зі Сполучених Штатів.

«Ми дійсно запросили найкращих спеціалістів зі Штатів, які підтримують нас», – каже очільник департаменту освіти Луцькради Віталій Бондар.

Джон Тоберн – почесний професор психології у Сполучених Штатах, вітається з аудиторією, жартує і перепрошує, що не спілкується українською.

«Ми тут, щоб ділитися з вами. У нас є деякі знання, досвід, але й у вас є знання й досвід, яких немає в нас. Наша ціль – це об’єднання», – звертається почесний професор психології Джон Тоберн.

Об’єднатися і обмінятися досвідом. Джефф Голгуін – також професор із Америки. Він 15 років пропрацював із військовим з різних куточків світу.

«Ми приїхали з великим досвідом, але ми не є експертами в Україні. Тут фахівці – українці. Тож ми, як відкрита книга. Ми не будемо нікому казати, що робити, як робити. Ми хочемо розповісти про свій досвід й отримати якусь реакцію, як ми можемо допомогти Україні», – розповів ад’юнкт-професор Джефф Голгуін.

Спілкуватися з американськими колегами почали ще на початку 2000-х. А надто співпраця зав’язалася у 2014-му, розповідає.

«Для них цікаві були наші праці, які ми писали про допомогу учасникам АТО. Це був 2014-й, це був початок війни», – каже докторка психологічних наук Мирослава Мушкевич.

Плідно працювали упродовж усіх цих років. Нині з десятками луцьких психологів мають змогу поспілкуватися особисто. Тренінг триватиме впродовж двох днів.