Українці за кордоном відправляють тонни гуманітарної допомоги. У Швейцарії тисячі людей долучилися до збору потрібних речей для наших співвітчизників. Перші вантажівки вже прибули в Україну. Нині лучанка Олеся Ніколайчук приїхала з-за кордону на рідну Волинь, щоб налагодити координацію тут. 

За лічені дні склад розміром із футбольне поле був повністю заповнений речами. У нейтральній Швейцарії тисячі людей підтримали українців у війні з Росією.

Народилася у Луцьку, але вже другий рік Олеся Ніколайчук проживає у Швейцарії. Розповідає, якраз працювала над медійним проєктом про тамтешніх українців. Про війну ніхто й не думав.

«Почали мені йти дзвінки, що нас бомбили. Я не могла в це повірити. Зірвалася, ходила колами по будинку», – розповідає жінка.

На другий день шок минув, і Олеся почала допомагати рідній країні. Разом з однодумцями збирали гуманітарну допомогу, комунікували з посольством та українськими хабами, які приймають зібрані речі.

«Коли люди мають чим допомогти, вони дуже часто не знають, як логістично це направити і куди. Ми цією координацією і зайнялися. Слава Богу, зараз уже відповіді на основні питання є», – зазначає вона.

Жінка розповідає, що з логістикою неабияк допомогла Польща. Коробками з речами заставили все подвір’я посольства.

«Люди дуже зацікавлені. Українці теж допомагають, але основну якісно організовану допомогу роблять саме швейцарці. Тобто вони дуже швидко зорганізувалися, зразу ж зв’язалися з логістичними організаціями. Хтось дав машини, хтось дав склади, і почали це дуже організовано збирати», – каже Олеся Ніколайчук.

У першу чергу, приносили те, в чому була найбільша потреба: кровоспинні ліки, знеболююче, бинти, аптечки, медичне обладнання. На п’ятий день повідомили про нестачу інсуліну та дитячого харчування. Усе відправляли в гарячі точки для захисників та людей, які опинилися в біді.

Раніше, каже Олеся, був один загальний список, зараз вони змінюються щодня. На рідну Волинь Олеся приїхала, аби налагодити координацію тут. Адже швейцарці готові й надалі допомагати українцям.

«Коли вони зрозуміли, що у нас справді почалася війна, що нас просто розбомбили і продовжують бомбити Харків і Київ, реально почали допомагати. Вони такі, що спочатку не будуть казати, а потім робити. Вони такі, що спочатку роблять, а потім повідомляють про результати своєї роботи», – зауважує жінка.

Вона розповідає: у фінансовій столиці Цюриху раніше ніколи так відкрито не заявляли свою позицію щодо іншої країни, адже Швейцарія політично дуже нейтральна.

Крім величезної допомоги, у Швейцарії приймають людей, які через війну були вимушені поїхали з рідної домівки. Серед них багато дітей, зокрема важкохворих. У свою чергу, українці безмежно вдячні кожному, хто допомагає їм стійко протистояти агресору.