14 жовтня в Україні відзначають День захисників України – тих, хто відстоює кордон рідної держави на лінії вогню, та тих, хто захищає сувернітет в миру. Серед них – і чоловіки, і жінки. Хоч і перших на війні більше, слід не забувати про жінок, які також пройшли шлях бійця і ризикували своїм життям або ж і віддали його за Україну.
У сюжеті розкажемо історію жінки-військової, яка рятує життя бійців на війні та в миру.
14 жовтня у начальниці неврологічного відділення Луцького військового госпіталю Таїсії Криворучко – свято. Уже сьомий рік вона служить у Збройних силах України. Під час мобілізації в лютому 2015 року відправилася на війну рятувати бійців.
І на сході, і в Луцькому військовому госпіталі, де працює, бачила різне.
«Понівечені тіла, відсутність кінцівок, обличчя, яких не можна впізнати. Це така сторона будь-якої вйни, будь-яких бойових дій, будь-яких травм», – розповідає Таїсія Криворучко.
Це, каже, медики сприймають по-різному. У такі моменти головне – зібратися і згадати про все, що може допомогти пораненому.
Нині жінка рятує поранених бійців у військовому госпіталі. Навантаження, каже, в два рази більше. Бути на зв’язку потрібно постійно. Крім того, ротації на схід. Але робота Таїсії – все її життя. Стверджує, тут є два варіанти: або віддаватися повністю, або – демобілізація.
«Коли ти військовий медик, ти так само займаєшся медициною, паралельно – військовими різними справами і, переступивши поріг госпіталю, коли йдеш додому, не залишаєшся просто цивільною людиною. Ти і далі є військовим медиком. 24 на 7», – розмірковує жінка.
За словами Таїсії, нині Україна рухається в правильному напрямку патріотичного виховання. І про війну, і про жертви потрібно говорити великим і малим.