Намісник Луцького братського Хресто-Воздвиженського монастиря ігумен Никодим Смілий пояснив, чому Різдво Христове святкують саме 25 грудня та 7 січня.
Про це йшлося програмі “Духовна абетка” на 12 каналі.
“У ці дати – 25 грудня за старим стилем, 7 січня за новим – почали відзначати Різдво з візантійського періоду, коли церква була узаконена. Точних відомостей про день народження Ісуса Христа немає”, – пояснює монах.
До цього 25 грудня в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ “День Непереможного Сонця”. Саме тоді темрява вже відступала – світловий день ставав довшим.
“Люди, які жили в Римській імперії, були язичниками. Аби їм було легше прийняти нову релігію, держава і церква пішли на компроміс і вирішили залишити 25 грудня святом. Втім, надали йому нового значення. Було свято сонця, а церква говорить: “Тепер Христос – наше Сонце Правди”. Народження Ісуса – це та сама перемога світла над темрявою”, – розповідає Никодим Смілий.
Отже, з 25 грудня все зрозуміло. Звідки взялося 7 січня?
По-суті, усі християни святкують Різдво 25 грудня. Однак роблять вони це за різними календарями. На Заході – здебільшого за григоріанським календарем, а, наприклад, в Україні, Грузії, Сербії та Росії велика кількість вірян відзначають його за юліанським календарем.
За інформацією Радіо Свобода, у 45 році до н.е. Юлій Цезар запровадив календар, практично такий самий, як сучасний. Його назвали юліанським. Але є проблема: він виявився не зовсім точним. Земля робить оберт навколо Сонця на близько 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Календар почав зміщуватися. За півтори тисячі років юліанський календар відстав на 10 днів. Папа Римський Григорій XIII взявся вирішувати цю проблему. Щоб компенсувати відставання, він наказав навіть пропустити 10 днів. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало 15-е! Реформований календар назвали – григоріанським.
Але не всі країни перейшли на новий календар. Зокрема, українські землі, які пізніше були в Російській імперії, жили за старим юліанським. Його неточність за роки поглибилася. Зараз вона становить аж 13 днів.
Склалася ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим (юліанським).
“Ви повинні розуміти, що в церкві все взаємозв’язане. Хто дуже прагне реформи календарної, забуває, що на 13 днів доведеться перенести і всі інші свята. Бо всі вони відзначаються за юліанським календарем. Тобто Покрова буде вже на 14 жовтня, а 1, Преображення – 6 серпня, Водохреще – 6 січня. Все зміститься на 13 днів”, – наголошує Никодим Смілий.