Луцькводоканал досі боргує за електроенергію більше тридцяти мільйонів гривень. Через невиплату заборгованості без води можуть залишися сімдесят відсотків лучан, також школи та лікарні. У той же час комунальне підприємство створює власний центр обслуговування клієнтів, лише реконструкція у якому коштуватиме майже один мільйон сімсот тисяч гривень.
Знаходитиметься центр на вулиці Соборності, 25. Приміщення на балансі житлово-комунального господарства. Раніше його орендувала Укрпошта, тепер передали в безоплатну оренду Луцькводоканалу. Приміщення – двоповерхове.
Один мільйон 697 тисяч гривень витратять на його реконструкцію. Тендер уже провели. Однак, тендер обійшовся без торгів. У ньому брала участь лише одна фірма – приватне підприємство “Ефект”. Його керівником є Сергій Бохонко, але згідно декларації про доходи, власником є – відомий луцький будівельник Леонід Стефанович. Він, до слова, також володіє фірмою “Житлобуд-2”. У Луцькводоканалі самі запропонували взяти участь в конкурсі на будівнитво свого сервісного центру фірмі “Ефект”.
Мільйон сімсот тисяч гривень – це майже 60 тисяч доларів. За стільки ж у Луцьку можна придбати будинок площею понад 150 метрів квадратних або дві двокімнатні квартири. (
Проект за ще майже 90 тисяч гривень розробила фірма “Аріва груп”. До слова, вони теж обійшлись без конкурентів на тендері. Це уже не вперше коли ця компанія виконує роботи на замовлення міськради, раніше розробляла проект реконструкції парку 900-річчя Луцька. Щоправда за місяць до того, керівник і кінцевий бенефінціар – Роман Литвин критикував місцеву владу і те як вони реконструювали центральний парк міста.
Але найдивніше у всій цій ситуації не відсутність конкурентів, а самовпевненість будівельників. Завершився тендер 9-го лютого, але самі робітники, що ремонтують майбутній сервісний центр, кажуть, що ремонт почали за довго до цього.
Отож виходить, що “Ефект” розпочав реконструцію ще до укладання договору. Таким чином порушивши правила. У луцькводоканалі ж знизають плечима.
Відповідальна за проведення публічних закупівель додає, що тендер,як такий, взагалі не відбувався. Це швидше технічна необхідність. Комунальні підприємства на реконструкцію та будівництво проводять так звані реальні тендери, коли заплановано витратити більше 5 мільйонів гривень.