Пірнання у воду на Водохреще не має нічого спільного з вірою у Бога і очищенням від гріхів. Це – всього лиш вид спорту, вважає луцький священник Андрій Ротченков.
Про це він сказав у програмі «Духовна абетка» на 12 каналі 19 січня.
«Саме купання, я вважаю, до Бога не наближає. Це звичай, розвага, спосіб святкування. А також це вид спорту», – наголосив він.
Більше того, священнослужитель називає невиправданим ризиком пірнання в ополонку непідготовленої людини. Вода ж допомагає, каже, коли людина благочестива.
«Якщо людина каже «Я буду грішити, а ти мене, Боже, благослови» – так не буває. Людина, яка старається довіряти Богові, жити за словом Божому, має благословення. Не обов’язково вона не хворіє, живе у достатку. Але вона в єдності з Богом у будь-яких обставинах – і важких, і веселих. Тому що Боже благословення не обмежується земними благами, хоча вони теж потрібні для земного щастя. Головне ж – бути з Богом, виконувати Його волю. Тоді цей рай у душі починається тут і веде у вічність. А святині нам у цьому допомагають, зокрема і свячена вода», – пояснює Андрій Ротченков.
Гріхів же позбутися можна лише у церкві через покаяння, а не пірнанням у воду, наголошує гість програми. Адже гріх – це не бруд, який можна змити водою.
Що ж до традиції купатися, стверджує Андрій Ротченков, то вона сягає язичницьких часів. А відродилася у 90-ті роки минулого століття задля популяризації цього виду спорту.
«Я собі не уявляю, щоб у древні часи, коли вирубували на річці хрест, голі люди туди скакали. Це трошки не вкладається у рамки християнського благочестя… Люди навіть не прали, тому що у цей день освячується вода», – зауважив священник.
Також Андрій Ротченков розповів, як правильно зберігати свячену воду.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Чому дітей охрещують відразу після народження. Відповідь луцького священника