На луцьких ринках одяг продають майже за безцінь. Це те, що отримували ще до війни. Після того, як вона почалася, поставок майже немає.

Наскільки критична ситуація – з’ясовувала Ольга Матвєєва.

На Варшавському ринку через кожен контейнер вивіски «Розпродаж» чи «Акція». Там, де їх немає, – зачинено. Масштабні знижки тут не через розпродаж старих колекцій, а через те, що нових не буде ще довго.

Пан Володимир, який торгує взуттям, ділиться: замовляти його тепер ніде.

«50 процентів українського виробника випускалося в Харкові. Шо зараз у Харкові? Нема… Всі фабрики стоять, тому що нема де купити підошви чи ще щось. Виробництво як таке вже стало», – констатує чоловік.

Замовити взуття нині, каже, можна лише залишкове – з Одеси чи Хмельницького. Цього не роблять, бо не знають, що буде завтра. Тому торгують тим, що отримали ще до війни.

Та навіть за таких умов покупців нині майже немає. Часом навідуються переселенці, втім, їм все віддають майже за безцінь. Бо ж наживатися на чужому горі не хоче ніхто – серце болить, коли розуміють, що весь одяг, який ці люди мають, – на них.

Пані Тамара пригадує, як днями джинси приміряв 20-річний хлопець із Києва, а на його ногах – численні поранення від обстрілів.

«Чернівці ми беремо, Туреччина. А з Туреччини в Одесу нема чим переправляти. Товар замовляли, а де він і коли він прийде – не знаємо», – розповідають на ринку.

Те, що вдається вторгувати за день, можна порахувати на пальцях однієї руки, втім, ці гроші дозволяють заплатити податок державі і за оренду контейнера. Тому поки працюють. Ситуація з одягом, кажуть, не така критична, як із взуттям.

«Ну взагалі якісь поставки є. Наприклад, ті виробники, з якими працювали з Польщі, Туреччині, то це все по трошечки надходить. Зараз почала працювати й Одеса. Воно їде «Новою поштою» трошки довше, але трошки щось можна взяти», – розповіла підприємиця Наталія.

Ціни на закупівлі, діляться підприємці, змінилися. Коли одні зробили знижки на свій товар, інші – навпаки ж підняли.

Продають те, що мають. До слова, нині придбати щось із одягу чи взуття на ринку можна й за 200 гривень. А що буде далі – не знають.