Російська армія підступно обстріляла Чернігів, попри те, що обіцяла знизити активність бойових дій. Українські військові зазначають, що чесної боротьби від противників і не чекали. Тому просять не вірити марним обіцянкам і бути насторожі.

Тим часом місто і його мешканці продовжують жити.

Луцьк прийняв тисячі переселенців з всієї України. Значна частина тих, хто втік від війни, – з Чернігівщини. Цей регіон неабияк постраждав і досі страждає від обстрілів російських військових. Утім, у чернігівчан з’явилася маленька надія, що стріляти будуть менше. Росія заявила, що зменшує активність і наступальні дії на київському і чернігівському напрямках.

У Генштабі Збройних сил України зазначили, що про повне відведення військ говорити зарано, але часткове переміщення окремих підрозділів росіян у чернігівському напрямку є.

Мер Чернігова Владислав Атрошенко заявив, що обіцянка Росії послабити наступ на Київ та Чернігів була б хорошою новиною, якби словам російської влади можна було довіряти. В результаті останніх обстрілів, які продовжувалися всю ніч проти 30 березня, постраждали житлові будинки, інфраструктура, будівлі бібліотек і торговельних центрів.

«Це не дає нам жодного шансу розслабитися. Треба бути в тонусі, ми маємо всі працювати», – заявив голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

Роботи у місті багато і вона не припинялася. Влада разом з волонтерами працюють над тим, щоб жителі мали воду та продукти. Команда «Чернігівводоканалу» у строю з перших днів війни.

«Ми виконуємо свою роботу під обстрілами. Кожного дня наші екскаваторники працюють, наші водії розвозять воду. Ситуація вкрай критична, але ми працюємо і будемо працювати, щоб у людей була і питна вода, і водовідведення», – запевнив директор волоканалу Сергій Малявко.

Працівники розповідають, що 24 години у добі нині мало, тому працюють дуже оперативно.

Працівники чернігівського «Зеленбуду» прибирають місто після зими, замітають вулиці і садять квіти. Закликають не боятися жити далі усіх чернігівчан.

На місці й медики. Працює у посиленому режимі друга міська лікарня. З колективу медзакладу майже всі лишилися в Чернігові.

«Найприємніше, що люди дякують нам, що ми залишилися тут, що не поїхали. МИ всім вдячні за такі слова, ми тримаємося. МИ будемо тут до перемоги і нізащо не покинемо наш рідний Чернігів», – розповів головний лікар Владислав Кухар.

Працює цілодобово і пологовий будинок. За місяць війни тут народилися 134 дитини. Є ще вагітні, які от-от народять маленьких патріотів.

Чернігівщина зазнала важких втрат. Зокрема і людських, яких уже не повернеш. А зруйновані міста відбудують, і буде ще краще, впевнена влада області.