37-річній пацієнтці не тільки пересадили мамину нирку, а й врятували її від війни. Героїню нашого сюжету Аліну Івахно мали оперувати у Києві, але за 20 хвилин до початку усе довелося скасувати. Столицю почали бомбити, і лікарі не ризикнули життям пацієнток. Нирку пересадили вже у мирному Луцьку.
Як почуваються донорка і реципієнтка – у нашому матеріалі.
Волинська обласна клінічна лікарня. У палаті усміхнені та вже досить жваві пацієнтки. Минуло два тижні після операції: пані Віра віддала свою нирку доньці Аліні. Жінки ще під наглядом лікарів, але усі аналізи та обстеження свідчать про те, що скоро виписка.
«У мене було зараз багато шансів, бо я тільки рік і два місяці на діалізі. У мене серце ще більш-менш нормальне», – розповідає Аліна Вахно, якій пересадили орган.
Пані Віра довго не вагалася і прийняла рішення віддати свою нирку для того, щоб врятувати дитину.
«Я не могла дивитися, як вона мучиться. Рік і два місяці це тривало. Пів року вона була дуже важкою… Я не боялася віддати нирку, бо дивлюся зовсім по-іншому тепер», – каже мама-донорка Віра Разумова.
Зробити операцію з пересадження мали набагато раніше у столиці. 24 лютого о 5-й ранку жінки вже були в операційній Київської обласної клінічної лікарні. Хірурги от-от мали розпочати втручання. Аж тут пролунав перший вибух. Через війну роботу згорнули. Коли зможуть повернутися до операції – ніхто не знав.
«Уже прокапали, все зробили, і о 5-й ранку там почали стріляти… Сказали їхати поки додому, поки війна, можливо, кілька днів. А оскільки вона почала затягуватися, нам подзвонили й сказали: «Приїжджайте в Луцьк»… Хоча й сирени, все, що тут було, але зробили і слава Богу. І тепер хочу додому», – стверджує Аліна Івахно.
Приїхав привітати з успішною операцією дружину Сергій, а тещу з подвійним святом. У палаті вона зустріла свій 64-й день народження. Нині добре почуваються і дають собі раду обидві жінки. Візит чоловіка додав ще більше настрою.
Ще трішки жінки із Сергієм вирушать у рідний Переяслав на Київщині. Нині там спокійно, хоча ще 10 днів тому неподалік дому тривали жорстокі бої. Сам Сергій служить в місцевій теробороні. Тому багато переживати за рідних не було коли. Та й довірив їх хорошим спеціалістам.
Хоча до Луцька сім’я ще повернеться на перевірку. Директор лікарні Олександр Дудар каже, що були раді прихистити київських трансплантологів. На той момент волинські та київські медики оперативно уклали угоду і запросили на операцію першу родинну пару.
«Умов для проведення пересадок на момент обстрілів не було. Тому ми забезпечили тут їм гарні умови перебування, відповідно, база обласної клінічної лікарні дозволяла це робити в той же ж день їхнього приїзду», – зазначив Олександр Дудар.
За словами медиків, такі операції нині роблять безоплатно усім пацієнтам. Розпочинається усе із взяття нирки у донора. Менше ніж за годину орган передають іншим хірургам для адаптації до нового середовища. Людина, в якої нирку вилучили, може жити повноцінно й надалі, а от для реципієнта трансплантація – це питання життя і смерті.
«Трансплантація нирки знімає хвору з діалізу й дозволяє більш активно людині перебувати, працювати, вести активний спосіб життя… Не можна матерям, батькам забороняти не дати друге життя своїм дітям. Насамперед це гуманно у всьому світі, тим більше за сучасної імуносупресії дозволяє все це зробити», – пояснює лікар-трансплантолог Микола Поляков.
Не менш важливо вберегти нирку від відторгнення, а реципієнтові – життя. І саме в цьому – остаточна запорука успіху. У волинській клініці кажуть, що готові робити такі втручання системними. Адже створили закритий трансплантологічний цикл, коли пацієнтів готують до операції і виходжують на місці під наглядом однієї хірургічної бригади.
«Замкнутий цикл обстежень, оперативне втручання, відповідне післяопераційне ведення дає нам змогу йти в ногу зі світовою трансплантологією, розширювати лінійку тих оперативних втручань і поза тим на листі очікування ми маємо вже достатню кількість тих пацієнтів, яким потрібна пересадка», – каже медичний директор Волинської обласної клінічної лікарні Микола Галей.
Волинські медики запевняють, що трансплантологія – новий етап в історії лікарні, який будуть розвивати. Тим більше, що тепер перспектива таких операцій широка. Лікарі вже готуються до пересадки трупної нирки, печінки та серця.