Голова Волинської обласної ради Ігор Палиця приїхав на Волинь. Увечері 16 травня, після сесії облради, прийшов у студію телеканалу “Аверс”. Туди ж запросили і журналістів з місцевих ЗМІ, усі мали змогу у прямому ефірі поставити Ігорю Палиці запитання.

Серед запрошених була й журналістка 12 каналу Луїза Киримова. За її словами, дехто з медійників поставив по 2-3 запитання. Розмова вийшла довгою: ефір тривав близько 2 годин.

Луїза запитала Ігоря Палицю про соціальні мережі – чому голова облради перестав так активно публікувати дописи й фото у Фейсбуці.

“Я надто емоційний, щоб писати пости. Дуже часто жалію про те, що це зробив й видаляю допис”, – відповів Ігор Петрович.

Інші відповіді голови облради зібрав “Перший”.

1. Чи стане Палиця Прем’єр-міністром?

«Мені не пропонували ніяких посад. Про це ні я ні з ким не говорив, ні зі мною – не говорили. Я знайомий з новобраним президентом, але не спілкувався з ним з початку президентської компанії. Взагалі. І не хотів цього робити. Це той процес, на який не треба було звертати уваги: він повинен був пройти чесно».

Інформація про те, що на своєму дні народження Ігор Коломойський, проголошуючи тост, назвав Ігоря Палицю майбутнім Прем’єр-міністром, за словами голови Волиньради, – неправда, бо «такого тосту не було».

«У мене немає амбіцій іти у владу в Київ. Ми всі разом почали серйозні проекти на Волині. Цікаво над ними працювати».

2. Чому колишній охоронець Палиці тепер охороняє Зеленського?

«Немає в нас спільного охоронця. У мене вже немає його. Мені некоректно або повторювати, або ще раз казати про це після новообраного президента. Він сказав: це компанія, яка надає охоронні послуги в Україні.

Якісна компанія. Якісні хлопці. Тому, напевне, постав такий вибір. Біля мене вже їх нема».

3. Палиця не був в Україні тривалий час, бо його хотіли арештувати?

Голова Волиньради стверджує, що проти нього не було висунуто ніяких підозр, які б не давали йому можливості перебувати в Україні.

«Були команди. Документів – не було. Навіть коли Президент знаходився в Америці на засідання ООН у вересні 2018 року, дзвінки були увесь день з тим, аби затримати і арештувати Палицю. Дзвонили Олександрові Шевченку в студію. Але правоохоронці, безумовно, готові виконувати якісь команди, але якщо для цього є якась причина. Але після того вони проаналізували – і не знайшли нічого, щоб не дозволили мені бути в Україні.

Були деякі речі, які не дозволили мені прибути на сесію 20 грудня 2018 року. Але вони не пов’язані із загрозою арешту. Це інше».

4. Коли на Волинь прийдуть інвестиції?

«Я дуже чекав президентських виборів. Дуже. Ви не уявляєте, скільки бажаючих надати інвестиції для Волині, скільки бажаючих будувати заводи. Їх лякало одне: корупція у владі.

У мене було дуже багато зустрічей в різних країнах з різними бізнесменами, включаючи банкірів, які готові навіть вкладати гроші, щоб фінансувати житлову іпотеку. Маю великі сподівання, що зараз щось зміниться».

5. Будинок офіцерів у Луцьку можна знести, бо це – «не пам’ятка»

Луцький Будинок офіцерів (за Польщі там був Земельний банк, – авт.), на думку голови облради, можна було б знести. На його місці він пропонував збудувати музей.

«Я спілкувався свого часу з Божидарником (покійний ректор ЛНТУ, на балансі якого ця споруда, – авт.), потім з Савчуком щодо того, щоб передати Будинок офіцерів на баланс міста. У мене була ідея зробити там музей.

Будинок не є якоюсь пам’яткою. На його місці треба збудувати щось в такому ж стилі, з такими ж фасадами. Великий і гарний музей, де можна виставляти картини, скульптури… Але в ректора інше бачення. Я не переконаний, що міська влада зможе сьогодні забрати цей об’єкт».

6. На місці обкомівського готелю «Круча» краще збудувати багатоповерхівку

Після створення КП «Волиньприродресурс» на його баланс передали майно колишнього так званого обкомівського готелю «Круча», що на вулиці Дубнівській у Луцьку. Увесь цей час майно занепадає. Голова облради не вважає, що передача його «Волиньприродресурсу» була неефективною. Каже: таким чином майно законсервували і зберегли. Хоч будинок, переконаний, треба зносити.

«Завдання обласної ради продумати, який там об’єкт в рамках закону може бути побудований. Може, новий будинок або якийсь інший комплекс. Бо споруда в такому стані, що робити щось з нею немає смислу: її треба зносити і будувати новий об’єкт. Якщо це будинок, то значить обласна рада отримає 10-15% житла, які підуть на потреби лікарів, вчителів, атошників, афганців.

«Круча» нікуди не пропала. Ми її зберегли, законсервували. І нікуди, поки я в обласній раді, не подінеться».

7. Як Палиця ставиться до закону про мову

«Я розмовляю українською мовою. Ще з 2012 року виступав за те, що треба вводити обов’язковий іспит з української мови для бюджетників та чиновників.

Ще при Ющенку говорив про те що не можна дублювати російські фільми українськими субтитрами. Якщо людина знає російську – це плюс, а не мінус. Так, ми воюємо з Росією, але чому ми не повинні знати російської мови. Це розвиває.

Українська повинна бути єдиною державною. Неможливо змусити вивчити українську мову, треба створити такі умови, щоб ті, хто її не знає, полюбили її. Я за те, щоб за 5 років війни хоч якісь вірші були написані українською мовою, пісні українською, які піднімають наш дух, нашу силу. Але цього всього не робиться.

Можливо, закон правильний. Недочитав його. Але я вважаю, що в Україні – не та ситуація, щоб щось нав’язувати силою. Треба шукати консенсус. Він повинен призвести до того, щоб українську мову полюбили і вчили. А силою ніколи ще нікому не вдавалося».