Василь та Аноніна Семенюки з Шацька відзначили 60-ту річницю весілля.
Про це йдеться у газеті «Новий погляд+», – пише Район.Шацьк.
Життєві дороги Василя Марковича і Антоніни Павлівни перетнулися у 1959 році в Шацьку. Вони стелилися крізь Другу світову війну, жахливу Волинську різанину, повоєнний голод і розруху.
Антоніна Павлівна народилася на Ковельщині, в селі Гончий Брід. навчалася у Луцькому педучилищі. Коли в 1955 році дипломованій вчительці запропонували на вибір роботу в трьох районах Волині, вона обрала Шацьк. Молода вчителька проводила уроки, створила в школі потужну волейбольну команду і танцювальний колектив, сама була активною учасницею художньої самодіяльності.
На одній з репетицій у будинку культури і зустрілися поглядами вчитель фізкультури, який приїхав на роботу в Шацьку школу у 1957 році, і його майбутня дружина Антоніна.
«Це було кохання з першого погляду! Красива, з гарною фігурою, весела, спортивна – Антоніна Павлівна мені відразу сподобалася. Відтоді ми завжди були разом: в школі, на змаганнях, репетиціях, творчих виступах, дозвіллі», – пригадує з Василь Маркович.
Якось пара поїхала в рідне село Василя Семенюка – Самійличі – в клуб на танці. І неочікувано навіть для самих себе вирішили узаконити шлюб. Поговорили з секретарем сільської ради, і той ввечері провів спрощену процедуру реєстрації.
У подружжя народилися сини Валентин, Юрій і донька Ольга. Декретну відпустку тоді надавали всього на 1,5 місяця, тому сім’я вимушена була користуватися послугами няні. Заклали фундамент власного дому.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Як гуляють на традиційному весіллі у селищі на Волині. ВІДЕО
60-ту річницю весілля Василь Маркович і Антоніна Павлівна відзначали в колі найближчих людей, бо саме їх – дітей, внуків, вірних друзів і колег вважають найціннішим надбанням. В них немає особливого секрету сімейного щастя. Він у простих речах: взаєморозумінні, підтримці, терпінні та вмінні прощати одне одному.
