Найбільше людей 2021 року померло від проблем із серцем. Це понад 400 тисяч в усій Україні. Ситуацій, коли люди ідуть із життя нібито без причини, чимало. Ми спробували розібратися, що таке раптова зупинка серця, чому відриваються тромби, чому стаються інфаркти і як не допустити критичного стану.

В Україні за 13 років від проблем із системою кровообігу померло 122 тисячі людей, на другій позиції – онкоутворення, а вже потім – ковід-19, йдеться у сюжеті підсумкової програми «На тижні».

Чому раптово помирають ті, кому ще жити і жити? Чому у групі ризику чоловіки, яким за 50? Які аналізи треба зробити, аби запобігти хворобі або виявити її на ранній стадії.

«Спостерігається підвищення серцево-судинної захворюваності, зокрема це інсульти, інфаркти. Це і є ті порушення, які фактично призводять до летальних наслідків», – каже завідувач диспетчерської центру екстреної медицини Станіслав Лінік.

Вражаючий факт: одна людина з чотирьох у світі помирає від станів, спричинених тромбозом.

«Коли тромб попадає у легеневу артерію, залежно від його величини може відбутися закупорка, тобто тромбоз, легеневої артерії, що може призвести в тому числі й до раптової смерті, якщо це великий масивний тромб», – пояснив завідувач кардіологічного відділення обласної лікарні Сергій Саламатін.

Інша ситуація з інфарктом міокарда. Це вже ураження самого серцевого м’яза. До серця, простими словами, не надходить кров.

Згідно зі статистикою ВООЗ, хвороби серця забирають понад 17 мільйонів життів щороку. Не останнє місце у цій статистиці зіграв ковід-19.

«Було у нас декілька пацієнтів, які перехворіли на коронавірус і мали ускладнення у вигляді серцевих хвороб, у тому числі з утворенням тромбів у порожнині лівого шлуночка», – повідомив Сергій Саламатін.

Така ж ситуація й у практиці сімейних лікарів. Скарги на серце після перенесеного ковіду почастішали. Зазвичай серце дає про себе знати майже пів року після перенесеного коронавірусу.

«Побільшало пацієнтів, які звертаються з такими скаргами, як серцебиття, коливання тиску, запаморочення, дискомфорт і болі в ділянці серця», – каже лікарка-кардіологиня консультативно-діагностичного центру КП МО ЛМТГ Ірина Гагаловська.

«Є такі моменти, коли сам організм не може справитися, і стаються тромбози. І фактично коронавірус може спровокувати такі стани», – додає Станіслав Лінік.

Дослідження свідчать, що проблеми із серцево-судинною системою виникають у 20% госпіталізованих хворих на ковід-19. Але якщо у вас гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, зайва вага, хронічні патології, шкідливі звички – ви у групі ризику.

Кардіологи закликають: якщо з’явилися болі за грудиною, виникло безпідставне знепритомнення, є задишка – потрібно звернутися до сімейного лікаря і пройти обстеження.

«Це безкоштовні обстеження: глюкоза, загальний аналіз крові, сечі, загальний холестерин, та сама кардіографія. Кардіолог дає електронне направлення, і проводять ехокардіографію», – зазначає Ірина Гагаловська.

Але ситуація має зворотній бік медалі. Вчасно пройти обстеження і отримати фахові поради кардіолога можна банально не встигнути через черги.

«Черга довша ніж тиждень по запису в реєстратурі. Черга може бути й до місяця», – зауважує сімейна лікарка.

Тому якщо стан невідкладний – телефонуйте на 103, аби не допустити незворотного і не поповнити ряди смерті через серцеві недуги.

Станіслав Лінік щодня перебуває там, де до диспетчерів надходять тисячі дзвінків. Поки швидка їде на виклик, люди по той бік слухавки отримують інформацію, як робити масаж серця.
«Якщо немає ознак дихання і серцебиття, просимо і рекомендуємо робити реанімаційні заходи. Диспетчер це чітко каже для хворого… Був навіть випадок того року, коли диспетчерська підтримка фактично врятувала життя», – наголошує Святослав Лінік.

Європейські країни пішли іншим шляхом: на зупинках, автомагістралях, заправках, у школах, аеропортах є спеціальні портативні дефібрилятори. Якщо людині зле, перехожий навіть без медичної освіти може провести реанімаційні заходи і запустити серце.
«Людина, яка володіє цими принципами, може скористатися апаратом, зробити дефібриляцію, яка найбільш ефективна в комплексі реанімаційних заходів, щоб відновити нормальну серцеву діяльність», – каже Сергій Саламатін.

Українські волонтери розпочали кампанію із переконання влади у необхідності встановлення автоматичних зовнішніх дефібриляторів у громадських місцях. Поки вони є лише в найбільших аеропортах і в медичних закладах. Але чи змінить це статистику смертей бодай на відсоток – не відомо.

Лікар із 18-річним стажем роботи з пацієнтами каже: відповідальність за життя людини – в її руках. Але часто люди просто не хочуть завдавати собі клопоту із зайвими, на їхню думку, обстеженнями. Серед причин хвороб серця – і нестабільна ситуація в Україні.

За даними управління статистики в області, щороку фіксують понад 9 тисяч смертей через хвороби із серцем. Найбільше волинян померло у 2008. Піковим був і перший карантинний 2020 рік.