За дискримінацію та сексизм у рекламі тепер штрафуватимуть на суму до 10 мінімальних зарплат. Відповідні зміни до закону про рекламу набули чинності 8 січня. Відтепер рекламодавець несе відповідальність за розповсюдження реклами з порушеннями, а контролює все Держпроспоживслужба.

«Найсвіжіший приклад. У місті Ковелі розміщена реклама акумуляторів. На зобразженні – напівоголена жінки, але вона не має жодного відношення до торгівлі акумуляторами», – розповіла головна спеціалістка у відділі контролю у сфері захисту споживачів Держпродспоживслужби Тетяна Гвоздецька.

За таку рекламу в Україні будуть штрафувати.

«Нам як спеціалістам стало легше, тому що добавилися чіткі абзаци в статті Закону України «Про рекламу» та саме визначення, що таке дискримінаційна реклама і дискримінаційна реклама за ознакою статі. Раніше цього не було», – зазначила посадовиця.

Коли в рекламі використовуються натяки на соціальні стосунки, але при цьому вони ніяк не пов’язані з товаром, який рекламується, – це порушення. Наприклад, дівчина у спідній білизні зображена на рекламі піноблоків або ж послуг зі страхування.

«Але якщо у рекламі білизни добавити слоган, який недоречний в такій рекламі: «Обережно! Наша білизна викликає вагітність», то ми розуміємо, що жодна білизна не може вплинути на вагітність. Це дискримінує жінку за ознакою статі», – пояснює Тетяна Гвоздецька.

Реклами із явною дискримінацією жінки і чоловіка вистачає – її зібрали у спеціальний довідник. Тепер ним користуються судді, коли виносять рішення, штрафувати чи ні.

Найбільший штраф, який заплатив луцький рекламодавець за порушення, – 37 тисяч гривень.

«За один об’єкт стягнути 37 тисяч штрафу – це фактично за один білборд. Це досить суттєва сума. І саме фінансове покарання є ефективним моментом у дисциплінуванні рекламних агенцій, рекламодавців», – каже директор КП «Луцькреклама» Олександр Ковальський.

КП «Луцькреклама» працює з усіма рекламними агенціями Луцька, але відреагувати на скарги може лише у випадку звернення волинянина до міської ради або ж дзвінка на «гарячу лінію».

«Луцька міська рада, виконавчий комітет не можуть втручатися у зміст реклами при наданні дозволу. Тобто якщо дається дозвіл на рекламний засіб, то не розглядається сам зміст реклами, яка там має бути розміщена», – розповів Олександр Ковальський.

Зміни законодавства про рекламу продиктовані вимогами ООН. Україна зобов’язалася ліквідувати усі форми дискримінації щодо жінок.

«Там це було в тренді і зараз залишається в тренді. І відповідно до нас всі норми плавно перейшли з норм ЄС. Це непогано, але тут є певні особливості менталітету, працевлаштування», – вважає виконавчий директор Волинського обласного об’єднання роботодавців Володимир Кривович.

Зміни закону про рекламу тепер стосуватимуться і особливостей працевлаштування. Якщо роботодавець через рекламні оголошення шукає, наприклад, лише дівчину з певною зовнішністю, певного віку або мужнього чи красивого чоловіка – це теж дискримінація за ознаками сексизму. У цьому випадку під штрафні санкції за таке рекламне оголошення потрапляють роботодавці.

«Ця норма буде спрямована в першу чергу на неуважних роботодавців, як ми це вже бачили раніше в інших нормах закону, в тому числі і про рекламу. Відповідно неуважний роботодавець, який, можливо, в повній мірі не обізнаний з усіма тонкощами законів, буде підпадати під ці величезні санкції», – зазначає виконавчий директор об’єднання.

Але, на думку Володимира Кривовича як представника об’єднання роботодавців, ці норми закону також можна обійти.

«Якщо зараз ми не будемо писати вік або стать, то можна написати, що ця вакансія буде зручна для жінки такого-то віку, наприклад. Тобто насправді роботодавець не ставить собі певні гендерні межі», – каже Володимир Кривович.

І якщо Верховна Рада прописала методи штрафів для рекламодавців та роботодавців, до нардепів, з вуст яких часто звучить дискримінація в бік жінок, штрафи не застосовують. Пригадуєте скандал навколо депутатки Ірини Алехвердієвої, яку обговорювали на пресконференції нардепи Олександр Корнієнко та Давид Арахамія. Історія завершилася банальним вибаченням у соцмережі. Жодних штрафних санкцій і стягнень від депутатів до держбюджету не відбулося.

А ось чи вдасться наповнити бюджети усіх рівнів за рахунок санкцій щодо дискримінації в рекламі, буде залежати від того, як реагуватимуть контролюючі органи на порушення і чи будуть вони.