Аби вшанувати Тараса Шевченка – лучани зібралися біля пам’ятника Кобзареві. Завдяки державному академічному волинському хорові жителі міста змогли пригадати найвизначніші твори Тараса Григоровича Шевченка.

Саме в цей день, 22 травня 1861 року Тараса Шевченка перепоховали в Каневі, на Чернечій горі.

Помер 47-річний український поет у Петербурзі. Але і друзі Тараса Григоровича, і численні шанувальники його творчості знали про велике бажання поета бути похованим, за його «Заповітом» на рідній землі: «Як умру, то поховайте мене на могилі, серед степу широкого, на Вкраїні милій…». Нині цю гору народ називає Тарасовою. Традиційно священнослужитель відслужив панахиду. Представники влади та громадськості міста поклали квіти до пам’ятника поету.

Про пам’ятний день не забули й викладачі різних шкіл міста Луцька. Сюди долучили чималу кількість учнів.

Пригадуючи твори українського поета, на заході не забули й вшанували пам’ять загиблих воїнів на сході України хвилиною мовчання.