Антиутопічний роман англійського письменника Джорджа Орвелла «1984», написаний ще в середині минулого століття, певний час не продавали у низці тоталітарних країн. Сьогодні вона під забороною в Білорусі. Кілька десятиліть тому автор описав країну, в якій мешканці не мають права голосу, вибору, свободи. Словом, усі підпорядковуються владі і живуть суворо за її наказами. Нагадує одну із нинішніх країн, чи не так? Література відкриває очі, тож у Білорусі книгу із продажу зняли.
В Україні, зокрема й у Луцьку, теж вилучають літературу. Яку саме – розповідає Ольга Матвєєва.
У бібліотеці для юнацтва у Луцьку в одному із приміщень зібрали абсолютно всю російську літературу, що була у фонді книгозбірні. Отримати її читачі наразі не можуть, бо кожну книгу завідувачка відділу Світлана Єгорова переглядає на зміст.
«Щоб вона відповідала нашим цілям. Не несла вона в собі агресії, не несла в собі пропаганди російської мови, російського способу життя. Я думаю, що ми будемо списувати таких авторів, як Незнанський, Абдулаєв, Марініна», – розповіла Світлана Єгорова.
Книжкам, написаним мовою ворога, які пропагують російську культуру, у книгозбірнях України місця немає, переконана директорка бібліотеки для юнацтва Алла Єфремова. Мова йде не лише про радянських письменників. Навіть автор слів «Прощай, немытая Россия» Достоєвський впливає на свідомість.
«Достоєвський, Пушкін впливають. І поширюють меншовартість українців. Саме до цих класиків треба ставитися обережно», – впевнена директорка.
Російськомовних видань у цій бібліотеці третина. Які з них списуватимуть – диктують методичні рекомендації, напрацьовані Радою з питань розвитку бібліотечної справи. Але у цій книгозбірні переконують: російських книг у вільному доступі не буде взагалі, а дозволені видаватимуть лише за проханням читача. Хоча, зізнаються, спочатку таки спробують переконати.
«Але ми кажемо, що в нас зараз війна, читайте мовою українською, вона в нас гарна, калинова», – розказує головна спеціалістка відділу абонементу обласної бібліотеки для юнацтва Лариса Малиновська.
У закритому доступі тепер уся російськомовна література й у Волинській науковій бібліотеці імені Олени Пчілки. Тут її переглядатимуть за тим же принципом. Хоча, кажуть, днями документ, що врегульовував, які книги мають бути вилучені, спростили.
«У ньому йдеться про вилучення насамперед літератури, яка підриває основи державності, яка говорить про агресію Російської Федерації, героїзує окремі постаті. Скажу відверто: у наших фондах немає такої літератури», – зізнається директорка обласної наукової бібліотеки ім. Олени Пчілки Людмила Стасюк.
Російськомовні твори, що досі зберігалися, – це здебільшого детективи чи романи. Замінити їх бібліотекам рекомендують якісною українською літературою. Тут, показують нам, такої вдосталь. А ще тішаться, що попит на неї є. Особливо він зріс із початком повномасштабної війни. По українські книги приходять і переселенці.
«Є попит на нашу історичну книгу, на наші історичні події. Є достатньо книг, видрукуваних і про події Помаранчевої революції, і хроніка Ілловайського котла», – розповідає завідувачка міського абонементу обласної наукової бібліотеки Оксана Ковальчук.
В обох бібліотеках найбільше радіють тому, що з початком війни люди почали більше читати.
«Приходять більшість по художню літературу, також у нас багато зараз переселенців. Дітки приходять брати художню літературу, і батьки почали читати», – каже завідувачка сектору відділу реєстрації обласної бібліотеки для юнацтва Діана Майко.
Російськомовні твори у книгозбірнях списуватимуть, але не знищуватимуть. Бо українці ж не варвари, кажуть бібліотекарі. Деякі ж навіть повернуться на полиці, але вже у відділ іноземної літератури. Тим часом окупанти у гарячих точках масово нищать бібліотеки та українські книги.