Одну зі шкіл Боратинської громади нині називають сортувальною станцією. Та сортування тут зовсім не те, що ми зазвичай уявляємо. Там перебирають тонни гуманітарної допомоги: матраци, подушки, ковдри, жіночий та чоловічий одяг, взуття, дитячі речі. Словом, усе, що може знадобитися біженцям.
До школи звозять усю допомогу, що надходить у громаду. У вестибюлі сортують усе для облаштування ліжкомісць.
«І направляємо туди, де є потреба. Чи це у приватні будинки, чи в інші школи, де організовують приміщення для прийняття внутрішньо переміщених осіб», – каже директорка школи Світлана Торбик.
Довго, кажуть, ці речі тут не затримуються. За день-два вони знаходять своїх власників, а у школу привозять нові вантажі. І це не лише постіль та матраци. Тут, наприклад, асортимент взуття ширший, аніж у будь-якому магазині: чоботи, кросівки і навіть босоніжки.
Двері з коридору ведуть у гардероб. Раніше тут висіли куртки школярів. Нині ж верхнього одягу не менше – сюди по нього приходять переселенці. Наступні – кабінети, в яких ще донедавна навчалися учні початкових класів.
Здебільшого усе привозять із-за кордону.
«Мешканці громади дуже активно долучаються, і навіть наші працівники, що мають діток, усе сюди приносимо», – розповідає директорка.
Самі ж працівники із дня у день усе сортують і перебирають. Бо ж щодня сюди приходять люди, які, втікаючи від війни, взяти із собою нічого не могли. Боратинська громада вже прийняла більше як 5 сотень біженців – і це лише ті, хто зареєструвався офіційно.
«Дуже багато жителів громади прийняло людей, які переселяються до нас. Але і бюджетні установи також сьогодні готові прийняти біженців. Ми закуповуємо ліжечка, матраци, багато приходить із-за кордону цього інвентарю», – зазначив голова Боратинської громади Сергій Яручик.
Та насамперед, наголошує голова, чимало допомоги від небайдужих жителів, які не лише допомагають чим можуть, а й приймають переселенців у себе вдома. Громада неабияк згуртувалася і за потреби прийме таку ж кількість біженців, яку вже прихистили у місцевих селах.