«Такої війни ще не було»: найстарші волиняни бояться пережити ще одне кровопролиття. ВІДЕО
Живуть за кілька кілометрів від Білорусі і не можуть ходити самотужки. У Заболотті мешкають 25 самотніх людей, у яких немає нічого, окрім терцентру, який упродовж останніх місяців став для них домівкою. У своєму житті вони вже бачили одну війну й не на жарт наполохалися, коли 24 лютого розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Детальніше – у сюжеті Ольги Матвєєвої.
У кімнаті відпочинку Заболоттівського терцентру його мешканці зазвичай спілкуються, читають. Пані Любов регулярно приходить переглядати новини.
«Важко дивитися, звичайно. Мені здається, нема такої людини, щоб дивилася – і не сприймала. Мусить людина дивитися – і щось в душу вкладати», – розмірковує мешканка терцентру у Заболотті Любов Домарецька.
Вона цікавиться ситуацією в країні, незважаючи на те, що у своєму житті вже бачила багато. Хоча скільки років має – не зізнається. Каже: «Такої ще війни не було».
Здебільшого усі мешканці у терцентрі знають, що таке війна, не з новин. Бо ще у ранньому дитинстві їм на власні очі довелося бачити жорстокість другої світової. Катерина Приймачук – 1931 року народження, одна із найстарших тут.
«В мене було дві сестрички, братики двоє було – повмирали. Мама вмерла одна й друга. А я осталася сирітка, нема нікого, нічого», – розказує жінка.
Самотньою вона й провела значну частину свого життя. Тепер у стінах Заболоттівського терцентру такою себе не відчуває.
«А нас тут 4. Тут є жіночка одна, тут бабця лежить така старенька, неходяча, а тут в нас є три бабці таких, помаленьку ходимо», – розповідає Катерина Приймачук.
Її сусідка Олександра Жерш у терцентрі мешкає вже майже два роки. Каже: скаржитися немає на що.
«Головне, що ми не голодні. Перуть, миють, все роблять. Я вдома як була – не їла 4 рази. А тут 4 рази дають їсти нам», – зазначає Олександра Жерш.
У терцентрі нині 25 мешканців. Із них всього 8 жінок, інші – чоловіки. До слова, тут опікуються не лише пенсіонерами, а й тими, хто залишився без рідних і без дому.
«Як молодому мені хочеться своє мати, сім’ю. У батька згоріла хата. І в мене нема житла – доводиться тут жити», – каже мешканець терцентру Василь Шпак.
Але жити тут, запевняє, комфортно, бо є всі умови. Їх, розповідає очільниця відділення, постійно вдосконалюють: «На даний момент в нас йде ремонт. Співпрацюємо із канадцями вже кілька років. Вони нам допомагають, допомагає селищна рада».
Дбають і про здоров’я мешканців – на місці працюють і медики.
Зізнаються: із початком повномасштабної війни мешканці не на жарт наполохалися. Але згодом зрозуміли: тут у безпеці.
«Ми стараємося їх не засмучувати, підтримувати. Вони, звісно, переживали, казали, що ми їх тут покинемо. Перших два місяці ми ходили чергували цілодобово», – розповідає завідувачка відділення стаціонарного догляду для постійного проживання Лариса Колесник.
Частина мешканців терцентру не може рухатися самотужки, інші роблять це повільно. Вони потребують постійного догляду й отримують його у цих стінах. Тут, кажуть, подбали і про те, як людей евакуювати у разі агресії із Білорусі, що зовсім поряд.
«Ми намітили, склали певні плани. В нас є шляхи куди, з ким, як. Всіх нюансів не буду розказувати, але маємо чіткий план», – заявив голова Заболоттівської громади Валерій Свіржевський.
Нині ж мешканці терцентру просто живуть у спокої. І сподіваються, що на схилі літ не доведеться покидати місце, яке стало для них домівкою.
Останні публікації
- Новини, вечір 24 квітня: грандіозний ремонт у Луцьку, аварія з маршруткою, зупинив ворожу БМП
- Як волинський «Лезо» нищить ворога
- Ремонт за 49 мільйонів: навіщо виймають асфальт на Карпенка-Карого у Луцьку
- Як вибрати паяльник і паяльну станцію
- «Неконцептуальні» поминки: чому виник скандал між вдовою воїна і рестораном
- Як правильний шампунь може покращити ваше волосся
- На Рівненській АЕС побували експерти МАГАТЕ
- У компанії citybud розповіли про властивості металопрофілю
- Новини, вечір 23 квітня: чим закінчився скандал у «Житі», переполох у психлікарні, історія воїна
- Укриття за 35 мільйонів. У Ковелі збудували споруду на 800 людей
- «У тилу чоловіки, яким за 20, відводять очі»: історія воїна, який повернувся з пекла
- Топ-5 помилок, яких слід уникати при купівлі вживаного авто
- Картинг для дітей: вікові обмеження, правила безпеки та користь для розвитку
- Як захистити свої криптовалюти від хакерських атак
- Фінал: віряни ПЦУ у Дарівці вперше зайшли до храму та провели службу
- Клімат і зерно: як природа міняє реалії сільгоспвиробників і що буде з українським ячменем?
- Новини, вечір 22 квітня: Ягодин розблокували, нарешті вигнали УПЦ МП, аварія з маршруткою
- Викривали хабарників і заморожували воду: лучан дивував виш, який приїхав зі сходу
- Жіноче взуття оптом: зручно, вигідно, доступно
- Влада та статус керівника: Відображення іміджу компанії
- Монтаж та експлуатація пожежних шлангів
- «Починали із взуття та форми»: як атомники допомагають фронту
- Юна астрономка з Ковеля втерла носа всій Україні
- Новини, вечір 19 квітня: уламок у грудях, репортаж із «Волинської Голландії», Віка з Ковеля
- 4 гектари поля та понад мільйон тюльпанів: репортаж з «Волинської Голландії»
- Тримають зв’язок з бійцями і відправляють допомогу: як на РАЕС працює волонтерська група
- Новини, вечір 18 квітня: скандал у Торчині, лучани знущалися з військового, нові втрати на війні
- Рейдерське захоплення чи повернення боргу: чому фермерка з Торчина не може розпочати посівну
- Чому болять коліна
- Чи реально зараз модернізувати багатоповерхівку і що врешті переможе – дрони чи бруківка | Актуально
- Військова Алла Сенченко пережила полон, а тепер працює у ТЦК і мріє шити одяг для захисниць
- Ворог посилюється. Військові просять більше донатити на армію
- Як отримати кредит безробітним?
- Ліки при весняній алергії: чому виникає алергія та як лікуватися
- Найкращі ідеї для святкування дня народження у Києві
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: