«Такої війни ще не було»: найстарші волиняни бояться пережити ще одне кровопролиття. ВІДЕО
Живуть за кілька кілометрів від Білорусі і не можуть ходити самотужки. У Заболотті мешкають 25 самотніх людей, у яких немає нічого, окрім терцентру, який упродовж останніх місяців став для них домівкою. У своєму житті вони вже бачили одну війну й не на жарт наполохалися, коли 24 лютого розпочалося повномасштабне вторгнення росії в Україну. Детальніше – у сюжеті Ольги Матвєєвої.
У кімнаті відпочинку Заболоттівського терцентру його мешканці зазвичай спілкуються, читають. Пані Любов регулярно приходить переглядати новини.
«Важко дивитися, звичайно. Мені здається, нема такої людини, щоб дивилася – і не сприймала. Мусить людина дивитися – і щось в душу вкладати», – розмірковує мешканка терцентру у Заболотті Любов Домарецька.
Вона цікавиться ситуацією в країні, незважаючи на те, що у своєму житті вже бачила багато. Хоча скільки років має – не зізнається. Каже: «Такої ще війни не було».
Здебільшого усі мешканці у терцентрі знають, що таке війна, не з новин. Бо ще у ранньому дитинстві їм на власні очі довелося бачити жорстокість другої світової. Катерина Приймачук – 1931 року народження, одна із найстарших тут.
«В мене було дві сестрички, братики двоє було – повмирали. Мама вмерла одна й друга. А я осталася сирітка, нема нікого, нічого», – розказує жінка.
Самотньою вона й провела значну частину свого життя. Тепер у стінах Заболоттівського терцентру такою себе не відчуває.
«А нас тут 4. Тут є жіночка одна, тут бабця лежить така старенька, неходяча, а тут в нас є три бабці таких, помаленьку ходимо», – розповідає Катерина Приймачук.
Її сусідка Олександра Жерш у терцентрі мешкає вже майже два роки. Каже: скаржитися немає на що.
«Головне, що ми не голодні. Перуть, миють, все роблять. Я вдома як була – не їла 4 рази. А тут 4 рази дають їсти нам», – зазначає Олександра Жерш.
У терцентрі нині 25 мешканців. Із них всього 8 жінок, інші – чоловіки. До слова, тут опікуються не лише пенсіонерами, а й тими, хто залишився без рідних і без дому.
«Як молодому мені хочеться своє мати, сім’ю. У батька згоріла хата. І в мене нема житла – доводиться тут жити», – каже мешканець терцентру Василь Шпак.
Але жити тут, запевняє, комфортно, бо є всі умови. Їх, розповідає очільниця відділення, постійно вдосконалюють: «На даний момент в нас йде ремонт. Співпрацюємо із канадцями вже кілька років. Вони нам допомагають, допомагає селищна рада».
Дбають і про здоров’я мешканців – на місці працюють і медики.
Зізнаються: із початком повномасштабної війни мешканці не на жарт наполохалися. Але згодом зрозуміли: тут у безпеці.
«Ми стараємося їх не засмучувати, підтримувати. Вони, звісно, переживали, казали, що ми їх тут покинемо. Перших два місяці ми ходили чергували цілодобово», – розповідає завідувачка відділення стаціонарного догляду для постійного проживання Лариса Колесник.
Частина мешканців терцентру не може рухатися самотужки, інші роблять це повільно. Вони потребують постійного догляду й отримують його у цих стінах. Тут, кажуть, подбали і про те, як людей евакуювати у разі агресії із Білорусі, що зовсім поряд.
«Ми намітили, склали певні плани. В нас є шляхи куди, з ким, як. Всіх нюансів не буду розказувати, але маємо чіткий план», – заявив голова Заболоттівської громади Валерій Свіржевський.
Нині ж мешканці терцентру просто живуть у спокої. І сподіваються, що на схилі літ не доведеться покидати місце, яке стало для них домівкою.
Останні публікації
- Конкурси профмайстерності серед молоді – на РАЕС
- ФАТАЛЬНИЙ ВІЗИТ ДО ГІНЕКОЛОГА, ДЗЕРКАЛО НА МАЙДАНІ, ЖІНКИ-«ЯНГОЛИ». Новини, вечір 26 липня
- Звинувачує гінекологиню в занесенні страшної інфекції. Скаржиться Зеленському
- Похорон через рік і три місяці після смерті. Луцьк попрощався з молодим захисником
- Лікує… собака. Волинянин прийшов з війни, завів пса – і тепер допомагає людям
- Який стиль чоловічого рюкзака обрати
- ОБМАН НА ЧВЕРТЬ МІЛЬЙОНА, ПІДПАЛИВ КВАРТИРУ, ЗНАЙШЛИ ДАВНІ МОНЕТИ. Новини, вечір 25 липня
- «У мене одна легеня працює – а я хочу курити». Історія виживання на війні бойового медика з Луцька
- Стоматологія «Оксфорд Медікал Волинь»: найновіші методи, найвищий рівень обслуговування
- Серйозні гості на РАЕС: на станцію прибули представники кадрового резерву Енергоатому
- СМЕРТЕЛЬНА АВАРІЯ, НОВА АМБУЛАТОРІЯ, СУНЕ ГРОЗА. Новини, вечір 24 липня
- Жалюзі від українського виробника – оптимальний варіант
- Біля Луцька відкрили амбулаторію, яку будували не один рік
- Атомник РАЕС представив Україну на конкурсі Європейського ядерного товариства
- Буйки, пляж і рятувальний пост: які умови безпечного відпочинку на воді
- Масштабна гуманітарна допомога з Чехії – для Рівненської АЕС
- Процедури LUMECCA для шкіри: результат ДО і ПІСЛЯ
- Заміна акумулятора ноутбука Apple: коли варто звертатися до професіоналів
- СКАНДАЛ У ШКОЛІ, ОСТАННЯ ДОРОГА ЗАХИСНИКА, НЕ МОЖУТЬ ДЕКОМУНІЗУВАТИ ВУЛИЦЮ. Новини, вечір 23 липня
- На уроці вчителька облаяла і вдарила школярку, та ще й хотіла її роздягнути
- Троє дітей лишилися без тата: у Луцьку попрощалися з воїном Миколою Сищиком
- Допомогти вуличним тваринам у спеку: історія чоловіка, який обожнює собак
- СПРАВА ПРОТИ ПАТРУЛЬНОГО, ВОЇН ПОМЕР У ВІДПУСТЦІ, ВТЕКЛИ ВІД ВІЙНИ НА ВОЛИНЬ. Новини, вечір 22 липня
- Майже 4 мільйони на передову: мама пораненого захисника щемно подякувала атомникам
- Дружина полеглого воїна презентувала книгу поезій, яку мріяв видати її чоловік
- Кондиціонери для білизни в Аврорі: вигідне поєднання ціни та якості
- Що допоможе спати влітку краще
- Найпоширеніші матеріали для створення кухонних меблів
- ТОП 10 кольорів рулонних штор 2024 року
- Варіанти сучасного оздоблення фасадів
- Національна академія Сухопутних військ запрошує вступників
- ЩО ГОРІЛО В ЛУЦЬКУ, СЕРЙОЗНА АВАРІЯ, АНОМАЛЬНА СПЕКА. Новини, вечір 10 липня
- Де у Луцьку зробити професійне відбілювання зубів
- Остання колискова, повістки поштою, скільки гидоти у луцькій воді. Новини, вечір 9 липня
- Де можна перевірити якість води у Луцьку: РЕПОРТАЖ з лабораторії водоканалу
- 50 літрів плову і 30 кіло м’яса на шаурму: у Луцьку безкоштовно годували в новому закладі