26 липня 2019-го депутати таємним голосуванням обрали нового голову Волинської обласної ради. Нею стала Ірина Вахович, яка до цього очолювала комісію з питань бюджету, фінансів та цінової політики. Ігор Палиця, який до цього був головою Волиньради, залишив посаду після того, як переміг на виборах до парламенту по виборчому округу №22.

Ірина Вахович стала гостею програми “Актуально” на 12 каналі, яку вела Луїза Киримова. Новообрана голова Волиньради розповіла про перші труднощі, з якими стикнулися на новій посаді, а також поділилася планами щодо своєї роботи.

***

— Минуло менше тижня, відколи ви очолюєте обласну раду. Діліться враженнями: вже встигли освоїтися?

— Освоююсь, вивчаю організаційні моменти, взагалі, як працює Волинська обласна рада, які повноваження. Ну і, звичайно, перші актуальні питання і виклики на сьогоднішній день. Вникаю і намагаюсь здійснювати пошук їх вирішення.

— Вже є й виклики? Що найважче у цій роботі?

— Є дуже багато різних проблем, які залежать від багатьох структур і органів влади, фінансових ресурсів, вирішити їх не так просто.

Наприклад, зараз новий виклик — обміління Світязя. За цей період, що я є головою обласної ради, вже двічі там була. Вперше поїхала для того, щоб побачити масштаб проблеми на власні очі. Також я була в Старовижівському районі, зокрема там, де протікає річка Прип’ять, подивилася на той шлюз, який також називають однією з можливих причин обміління.

Ми побачили причину обміління водойм, вона в тому шлюзі, який непридатний до використання. Раніше він зупиняв воду (досить великий кілометраж зупинки цієї води), місцеві жителі мали можливість користуватися нею, криниці були заповнені. Тобто цей шлюз вирішував дуже багато проблем. Навіть якщо це не єдина причина обміління Світязя (я переконана, що це комплексна проблема). Та для місцевих жителів реконструкція шлюзу вирішила б чимало незручностей. Я мала розмову з керівником управління водних ресурсів про те, що якимось чином ми маємо цю проблему вирішувати. Вони вже склали кошторисну документацію на реконструкцію цього шлюзу. Однак треба майже півтора мільйона гривень на цю реконструкцію.

На сьогоднішній день є зміна влади, важко зараз ці кошти отримати, тому ми вирішили хоча б відремонтувати наявний шлюз, його підняти, якщо це буде можливо. Якщо неможливо — значить робити щось інше.

Буде створюватися робоча група, вона буде робити все, щоб це було не для піару, щоб ми не тільки про цю проблему поговорили і забули, а й змогли її вирішити. А для цього, однозначно, повинні всі бути в цьому зацікавлені, всі органи, всі люди, які можуть в цьому допомогти.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Назвали 5 причин обміління Світязя

Там таких шлюзів – 30. Деякі в критичному стані, деякі – в трохи кращому. Я запитувала, чи будуть кошти на фінансування ремонту цих шлюзів, чому вони в такому стані взагалі. Мені пояснили, що на Волинську область виділили досить мало коштів для того, щоб їх відремонтувати. Я хочу детально дослідити, що це за кошти були, коли треба було робити якісь превентивні заходи, аби підтримувати шлюзи в порядку.

Тобто одна з причин обміління — це шлюзи. Друга причина — це забитість каналів, які в ту ж річку Прип’ять впадають, що її живлять. Тобто виходить, що в нас всі ці притоки замулені, вони є абсолютно непридатними для того, щоб наповнювати річку.

Це той виклик, який стоїть перед нами в першу чергу.

— Які ще поточні задачі ви перед собою ставите і будете намагатись їх вирішувати в першу чергу?

— Я була головою бюджетної комісії у Волинській ОДА тривалий період часу, певні накопичені проблеми у нас уже були сформовані. Ми робили бюджетні слухання, виставляли певні пріоритети, вони розглядались депутатським корпусом.

Зараз літо, але зима близько, іде підготовка до опалювального періоду. На минулій сесії були виділені певні кошти для того, щоб закупити чи підлаштувати твердопаливні котли для комунальних закладів обласного підпорядкування, які потребують підготовки. Будемо зараз збирати інформацію по інших, де є критичні ситуації при підготовці до зимового періоду.

У серпні обов’язково буде з’їзд по медицині, хочу брати в ньому участь, запитати про проблеми медицини, через те, що є в нас питання на рахунок цього. Фактично, якщо розглядати поширеність хвороб, ми знаємо, що онкологія — одна з найбільших проблем за цим показником, і взагалі, вона дуже важка і морально, і матеріально для людей.

Я ініціювала формування регіональної програми з превентивних заходів, з раннього виявлення онкозахворювань, для того, щоб населення обстежувалося. Ця програма обов’язково має містити і матеріальну складову, щоб допомогти тим людям, які уже проходять дороге лікування. На жаль, в нас таких людей дуже багато.

Зазначу, що пріоритетом діяльності обласної ради цього скликання є медичні заклади обласного підпорядкування, ми перинатальний центр відкрили, завершується капітальний ремонт інфекційної лікарні, яка була в занедбаному стані. Залишки медичної субвенції ми спрямовуємо на онкодиспансер, тубдиспансер. Тобто здійснюємо пріоритетні напрямки, які на сьогоднішній день потребують першочергової уваги. Ці пріоритети й залишаться, хоча я вивчаю й інші напрямки, які входять в мою компетенцію, моє підпорядкування.

— Ви, як фахова економістка, оцініть потенціал області. Взагалі Волинь самодостатня?

— Якщо рівняти з іншими областями, Волинь відноситься до слаборозвинутих регіонів за усіма напрямками. Екологічна ситуація у нас, порівняно зі сходом країни, була вища за рівнем розвитку. Однак ті виклики, які на сьогоднішній день є в екології Волині, вони теж роблять певні коригування.

Якщо розглядати в цілому, то ми по соціально-економічному розвитку є низькорозвинутим регіоном. Ми в обласній раді ще за цього скликання, за ініціативи попереднього голови обласної ради Ігоря Палиці створили КП “Волиньприродресурс”. На нього були дуже великі надії на рахунок того, щоб видобувати бурштин та інші природні ресурси і наповнювати бюджет. Це була його мрія, я сподіваюся, що зараз усе переформатується, всі кабінети будуть мати своїх власників і цей процес піде.

— Як ви оцінюєте роботу свого попередника — Ігоря Палиці?

— Це потужний лідер і потужний керівник. Для мене надзвичайно приємним досвідом була робота з ним. Це людина, яка чітко бачить пріоритети. Він переконував своїм авторитетом, аргументами. Переконував депутатів про те, що нам необхідно добудувати перинатальний центр, який не могли закінчити майже 20 років. Це був такий довгобуд, на який певний період взагалі не зверталась увага.

Ігор Петрович – це людина, яка чітко бачить пріоритети, дотримується свого слова. Тільки позитивне враження про нього. Впевнена, що навіть зараз, будучи просто народним депутатом, він, однозначно, буде допомагати Волині. Якщо буде така можливість — однозначно буде її використовувати.

Ми не будемо лінуватися до нього звертатись по допомогу, і не тільки до нього, а й до всіх депутатів-мажоритарників. Їх п’ятеро, вони територіально закріплені за Волинською областю, і ми будемо намагатися знайти з ними конструктив, для того, щоб ми локально допомагали їм у їхніх точкових моментах, а вони — глобально у стратегічних напрямках розвитку Волині. Сподіваюся, ми будемо формувати зараз нову стратегію розвитку Волині, будемо переглядати різні напрямки.

— З початку року між облрадою і облдержадміністрацією були, м’яко кажучи, конфлікти. А як зараз? Як ви їх плануєте вирішувати?

На сьогодні є конструктивна співпраця. Я вважаю, що тільки консолідовано ми можемо досягти розвитку Волині. Для волинян нецікаві ці конфлікти, їм треба результат. Ми всі це розуміємо, сподіваюся, це буде розуміти не тільки обласна рада, а й адміністрація. Передбачається, що будуть певні зміни. Зі своєї сторони зроблю все можливе, щоб ми змогли конструктивно працювати на розвиток.

— Про зміни. Ми бачимо, що суспільство потребує змін. Прикладом цього можуть бути як президентські, так і парламентські вибори. Яких змін особисто ви очікуєте?

— Я вже спілкувалася з нашими новообраними депутатами. Я дуже сподіваюся, що першим кроком нового керівництва, яке прийде, буде вивчення досвіду людей, що вже мають напрацювання у тій чи іншій сфері в кожному регіоні.

Як на мене, на сьогоднішній день в Україні одна із найбільших проблем — це низький рівень життя населення. Особливо сільське населення, воно не має можливості працевлаштуватися за гідну заробітну плату, і це є основне, що не тримає їх в Україні. В цьому напрямку необхідно працювати.

Звичайно, не варто забувати про інвестиційний клімат, який має сприяти потоку інвестицій, не обов’язково зовнішніх, але й внутрішніх. В нас достатньо є внутрішніх інвестицій, які, можливо, чекають свого часу, коли буде інвестиційний клімат сприятливим, щоб можна було це започаткувати. Є низка механізмів, які на сьогоднішній день можна запровадити для того, щоб стимулювати розвиток економіки.

Якщо розглядати соціальну сферу, то це низька зарплата, але якщо розглядати економічну сферу, то, звичайно, це мають бути сфери діяльності з великою доданою вартістю. Тобто переробні виробництва – те, що залучає робочу силу, дає можливість не сировинну економіку підтримувати, а експортували те, що вже має кінцевий продукт. Щоб ми не деревину вивозили, а вже готові меблі – як варіант. Якщо таким чином працювати, то тоді може бути результат.

Якщо розглядати, на що був орієнтований наш імпорт, можна тоді зрозуміти, що ми імпортуємо, чого в нас не вистачає. Не все ми можемо виготовляти, але дещо ж таки можемо. Не брати, не привозити з-за кордону, а виготовляти самим і намагатися обладнання завезти, для того, щоб започаткувати те чи інше підприємство. Це є єдиний шлях, щоб забезпечити конкурентоспроможність країни. Треба розвивати своє, дати можливість заробити своїм людям і дати можливість якось стимулювати ці сфери.

— 26 липня ви вийшли із фракції “УКРОП”. На це вплинуло нове призначення чи були ще інші фактори?

— Вийшла з фракції “УКРОП” через те, що фракція формується із депутатів, у даному випадку, обласної ради. Голова облради не повинен бути в жодній із фракцій, він повинен слухати кожного депутата від кожної фракції.

Не можна, щоб я відносилася до однієї фракції, це буде несправедливий розподіл чи ресурсів, чи якихось організаційних моментів. Я розумію, що на мене покладається велика надія про те, що це консолідований депутатський корпус, він буде працювати консолідовано. Я дуже сподіваюся, що так воно і буде. Я зможу дотримати того слова, щоб чути кожного.

— Тобто ви відкриваєте двері для всіх?

— Абсолютно. Через те, що мені теж потрібна допомога. Я не є фахівець у, можливо, майнових питаннях, чи в питаннях екології. Якщо я розуміюся по фінансах, бо там працювала, то інші напрямки поки недостатньо мені відомі. Хочеться, щоб кожен депутат мені підказував це, я буду безмежно вдячна за такі підказки, щоб дати хороший результат.

— Як ви думаєте, чому старий парламент не призначив вибори міського голови Луцька?

— Мені здається, що це політичне рішення. Можливо, вигравав кандидат, який не влаштовував попереднього керівника нашої держави. Це моя особиста думка, але, думаю, вона співпадає з багатьма.

— Поділіться, яким буде стратегічний план на наступний рік? Чи планували вже взагалі його

— Конструктивна, ефективна, відповідальна робота вимагається від мене особисто і від депутатського корпусу. Якщо треба буде терміново скликати сесію для вирішення певних стратегічних питань, нагальних, ми не будемо довго чекати, відкладати в довгий ящик.

Я планую показати результат по кожній сфері діяльності разом з депутатським корпусом, з адміністрацією, попрацювати над тими стратегічними напрямками, в яких є у нас найбільші проблеми, по кожній сфері діяльності — що в транспорті, що в культурі, що в медицині, що в освіті. Змінити систему так, щоб оптимізувати певним чином ті процеси, які потребують цього. Я ставлю перед собою таку мету.

Маємо сформувати по кожній сфері хоча б один з пріоритетів, які потребують вирішення.