Волинські медики врятували життя недоношеного хлопчика, який народився із вагою 420 грамів. Уже три місяці, як за дитиною доглядають лікарі, вона набирається сил. Хоча саме передчасно народженні діти мають великий ризик смерті та інвалідності у майбутньому. Що більша вага дитини – то кращі шанси вижити і бути здоровою.

Як рятують крихіток на Волині – у нашому сюжеті.

3-місячний Миколка народився на 24-му тижні вагітності із вагою 420 грамів. Те, що хлопчик нині живий і має хороші шанси бути здоровим, – не диво, а важка праця лікарів.

Малюк уже дихає без респіратора, але ще на неінвазивній штучній вентиляції легень. За три місяці набрав у вазі та має 2 кілограми. Це справжня перемога, кажуть медики. Попереду ще тривалі догляд і реабілітація, але головне уже зробили: вчасно надали допомогу у перші секунди появи на світ.

«Велике значення має первинна кардіореспіраторна стабілізація у пологовій залі. Саме ця золота хвилина є визначальною для подальшого життя таких дітей», – каже завідувачка відділення анестезіології та інтенсивної терапії Тетяна Загребельна.

Миколка – друга дитина із вагою 420 грамів, яка народилася в обласному перинатальному центрі. Першою була дівчинка Аня. Нині їй уже рік і чотири місяці. Дитина здорова, хоча на початку мало хто вірив, що вона узагалі виживе.

Як же вдається зберегти життя і здоров’я таким дітям?

Недоношені діти – це ті, хто народився з 22-го до 37-го тижня вагітності, незалежно від маси тіла та зросту. Ці малюки стикаються з найбільшим ризиком смерті ще до п’яти років. Що менші вага дитини та термін, на якому вона народилася, – то вища смертність. При вазі від 500 до 750 грамів смертність становить 20%, при вазі від одного до півтора кілограма – уже 5%. А якщо дитина виживає, то у більшості випадків залишається з фізичними вадами.

Цю статистику і стереотипи навколо недоношених дітей руйнують у перинатальному центрі в Луцьку. Сучасне і дороге обладнання, система чистих приміщень у родзалах, реанімація та киснева підтримка – ще у перші секунди життя.

«Усе це створює такі умови для надання першої допомоги, а в подальшому і виходжування дітей, щоб ті дітки не тільки виживали, а залишалися здоровими і не мали інвалідності в майбутньому», – зауважує генеральна директорка Волинського медичного об’єднання захисту материнства і дитинства Ірина Горавська.

Якщо жінка народжує передчасно, важливо надати дихальну підтримку і реанімувати дитину протягом першої хвилини. Не нести її в операційну, а зробити все на місці, каже Ірина Горавська. Іноді це роблять, навіть не перерізавши пуповину. А після цього дитину поміщають у спеціальний мішечок, щоб вона не втрачала тепло.

Тоді в боксі, якщо треба, транспортують в операційну. У таких палатках діти перебувають місяць-два, залежно від стану. Бачити таких крихіток нелегко батькам. Часто, кажуть, їх страшно взяти на руки, адже бояться нашкодити.

У перші дні життя недоношені малюки потребують препарату «Сурфактант», який допомагає легеням розкритися. Якщо його не ввести, мозок не отримає достатньо кисню, малюк може померти або отримати інвалідність. Для батьків це велике випробування. Крім цього, порятунок недоношених дітей – це великі гроші. Родині в середньому треба мати 100 тисяч гривень і сталеві нерви. Але все це того варте, кажуть батьки, дітей яких вдалося врятувати.

Коли найгірше позаду, діти самостійно дихають і загрози життю немає, їх виписують додому. Потому – велика праця батьків і реабілітація як мінімум упродовж трьох років у центрі катамнестичного спостереження. Спочатку навідуються частіше. Якщо дитина розвивається як слід – рідше.

«У нас працюють реабілітологи, масажисти, ерготерапевти, психологи, логопеди, і ця команда дає їм таку мультидисциплінарну послугу», – розповіла завідувачка відділення катамнестичного спостереження за новонародженими Людмила Міліщук.

Нині у лікарні виходжують більше сорока недоношених дітей. Завдяки професіоналам і потужним технологіям вони не тільки отримали шанс на життя, а й здорове майбутнє.