Дві сотні кілометрів – наосліп. Незрячі вирушать у велоподорож по Волині. Луцьк став стартовим майданчиком для учасників акції “Бачу. Можу. Допоможу”. Вже 7 рік поспіль незрячі люди із різних областей подорожують Україною – на двомісних велосипедах. Цьогоріч 18 учасників подолають маршрут від обласного центру до Шацьких озер.
Як стартували – у сюжеті 12 каналу.
Світлана на Волині – вперше. Вже кілька років поспіль одеситка подорожує Україною на тандемі. Вона – незряча. Бачити перестала ще у дитинстві, але жити рутинним життям і ходити з тростиною не захотіла. Разом із партнеркою Інною готуються долати дистанцію у 200 кілометрів – з Луцька до Ковеля, а звідти – до Шацьких озер.
Ні особливої фізичної підготовки, ні спеціальних правил – не потрібно. Партнерки діляться секретами такої їзди на тандемі – порозуміння та співпраця. Інна – пілотка, Світлана – штурман.
Цей велопробіг “Бачу. Можу. Допоможу” – вже сьомий. Але для Волині такий досвід – вперше. Цьогоріч акція об’єднала 9 пар. Окрім незрячих до подорожі охоче приєдналися активісти, журналісти і просто небайдужі.
“В нас тут є велосипедисти повністю незрячі. До нас приєднаються згодом дівчата, які мають порушення опорно-рухового апарату і пересуваються на кріслах колісних. У нас тут є вагітні, я й сама мама маленької дитини. І хлопці, і дівчата. Ми є відображенням нашого суспільства. І мені здається – оця видима акція каже – ми є частиною суспільства, наші права мають бути видимими і захищеними”, – співорганізаторка акції Ірина Виртосу.
“Крім того, що ми їдемо на велосипедах-тандемах, ми також вчимося. Вчимося правозахисту, вчимо про права людини, про дискримінацію, і як використовувати важелі впливу, щоб бути активними у своїй громаді і впливати на зміни в суспільстві”, – додає співорганізаторка велопробігу Вікторія Лучка.
Упродовж усієї подорожі незвичайних мандрівників супроводжуватимуть медики та поліція. Завершити велопробіг планують 19 червня.