Не можуть поділити чужу хату. У селі Вічині Доросинівської громади будинок, що роками стоїть пусткою, став причиною скандалу. Через нього розсварилися родини, що живуть по сусідству, бо ж обидві хочуть його привласнити. Хто там житиме – вирішували усім селом, втім, дійти згоди так і не вдалося.

Кому дістанеться хата і як реагує місцева влада – розповідає Ольга Матвєєва.

Через хату без ремонту і з вибитими шибками у Вічинях не вщухають сварки – її не можуть поділити дві родини. Будинок, як розповідають, раніше був колгоспним, а згодом перейшов на баланс громади.

«Колись там проживав наш вчитель фізкультури, потім математики, потім у нас там був медпункт. А далі вона пустує. Вже моєму синові років 7, то, напевно, стільки вона й пустує», – розповідає жителька села Вічині Інна Гончарук.

Пані Інна із сином живе в будинку навпроти. Його доводиться ділити з батьками і сім’єю брата. Тож, каже, коли кілька місяців тому в сільраді пообіцяли віддати цю порожню хату на проживання, відразу написала відповідну заяву. Оскільки вона поділена на дві частини й має два окремі входи, таке ж звернення написав і брат Інни. Та вони виявилися не єдиними: на житло претендують і їхні сусіди – Варвара Гринюк із чотирма синами. Її чоловік нині воює.

«Тато каже, що тут багато хто воює, і тим полагається за те хата. Тато каже мамі: напиши на те заяву, є ж збоку хата», – розказує мешканець села Михайло Гринюк.

Кому таки дістанеться порожній будинок – сільрада вирішувати відмовилася. Мовляв, хай це питання буде за жителями села. Ті кажуть: сім’я Гринюків уже й так має дві хати. Для чого їм знадобилася третя – Михайло пояснює: «Ми жили в двох хатах. Тут в баби ця хата і ще є одна татова в другому кутку села… Там зараз ніхто не живе. Тому що там не можна жити. Треба робити хату з нуля».

Тож вирішили переїхати сюди, по сусідству. Однак на зборах родину Гринюків селяни не підтримали.

«Сказали: там три сім’ї живе. Всі проголосували надати їм хату», – повідомила жителька села Вічині Леоніда.

Інна Гончарук нам показує рішення, за яким порожній будинок мали б поділити вона та її брат. Щоправда, досі навіть не отримали ключі. Кажуть, голова громади попросив зачекати. Чекали, аж поки не побачили, як перед Великоднем лад у хаті наводять Гринюки.

«Я сфотографувала, і ми з братом поїхали до голови громади. Ну як це так? Рішення в мене на руках, селяни вирішили, а вона хазяйнує. А це ж його ще родичка», – розповіла Інна Гончарук.

«Боже, якісь там далекі родичі, чесно. Ну то що такого, що родина? Не заперечую – далекі родичі… Вони самі попросили, подзвонили, що приберуть. Добре, прибирайте, наведіть порядок – Пасха йде», – виправдовується голова Доросинівської громади Микола Касянчук.

Чому ж досі ніхто не оселився у цій хаті – пояснює: документів на будинок у сільраді немає, тож його мешканці навіть не зможуть провести туди світло та воду. Не знає Микола Касянчук, і де ключі від хати. З цим питанням, каже, розбиратиметься згодом.

«На балансі хата, але без документів, і ми не можемо надати… Ці заяви ми поки відклали до з’ясування обставин. І зараз, коли почалася війна, все стало. Бо комп’ютери не роблять – раз, програми – два, реєстри – три», – пояснює голова громади.

Кому таки дістанеться хата – поки невідомо. Втім, рішення селян не є підставою віддати будинок пані Інні – це вже нам пояснює юрист.

«Це лише рекомендація – от мешканці вважають так. Це не є обов’язковим для прийняття рішення, думка мешканців, як би це не звучало прикро. Однак закон визначає, що це лише рекомендований характер», – каже юрист Олег Огородник.

Приймати рішення зобов’язані саме місцеві депутати разом із головою громади.