Історія про врятоване життя. Мешканку Нових Петрівців на Київщині Юлію Каліщук війна застала на восьмому місяці вагітності. Коли росіяни почали обстріл столиці і навколишніх регіонів, сім’я прийняла рішення їхати світ за очі, аби вберегти дитя. На щастя, їм вдалося вибратися до того, як повалили мости. Люди знайшли прихисток на Волині. 

Нещодавно Юлія Каліщук вперше стала мамою. Народжувати планувала в одній з кращих клінік столиці, адже сама з Нових Петрівців, що на Київщині. Утім, 24 лютого життя перевернулося з ніг на голову.

«Четверта-п’ята ранку – ми прокинулися від того, що вікна мало не повилітали. І це був такий шок!» – згадує жінка.

Неподалік їхнього села чимало військових об’єктів, і бомбили по них без жалю. На той час Юлія була на восьмому місяці вагітності. Тому рішення їхати прийняли дуже швидко. Куди – вже було не так важливо, аби не бачити і не чути ворожих ракет.

«Неможливо було виїхати, бо всі мости по периметру були підірвані, і ми би не змогли добратися до жодної лікарні. Це було нереально», – каже переселенка.

Знайшли прихисток на Волині й про те, що Іллю народили у Луцькому пологовому, жодного разу не пошкодували. Крім професіоналізму медиків, сім’я ще отримала гуманітарну допомогу для малечі.

«Лікарі, головний лікар, який безпосередньо оперував, і вся його команда – величезні професіонали. Дуже багато допомоги, уваги. Навіть не очікували, що буде так», – ділиться враженнями Юлія Каліщук.

Пологи минули добре, хоч було дуже страшно.

«У пологовому залі постійно була дуже хороша команда, яка постійно заспокоювала, підтримувала. І цей момент, коли ти вперше бачиш дитинку, найбільш хвилюючий і найбільш щасливий», – розказує молода мама.

Поки що сім’я залишається на Волині. Тут небайдужі надали їй житло та допомогли з усім необхідним. Нові Петрівці не зазнали таких руйнувань, як сусідні Гостомель, Буча та Ірпінь. Але є пошкоджені будинки і найгірше – загиблі, серед яких маленькі діти.

«В один день все просто перевернулося з ніг на голову. Якимсь дивом наш будинок вцілів. На щастя, наразі є куди повертатися. Але те, що все життя старалися, заробляли, було під величезним ризиком», – зазначає жінка.

Родина Юлії наполягала на тому, щоб вона з сином їхали за кордон. Але жінка вирішила залишитися в Україні поруч із чоловіком та разом працювати на перемогу нашої держави.

«Ми дуже хочемо лишатися в Україні, нікуди не їхати, продовжувати працювати… Віримо, що все буде добре», – каже Юлія Каліщук.