З усім ворожим взялися боротися й у школах. Робоча група при Міністерстві освіти і науки рекомендує вилучити з навчальної програми зарубіжної літератури усі твори російських та радянських авторів. Йдеться про більш як 40 письменників, серед яких Пушкін, Крилов, Чехов, Лермонтов, Булгаков, Толстой, Тургенєв,  Достоєвський та інші. Що думають про таку ініціативу батьки школярів та чи готові розпрощатися з російськими авторами на уроках вчителі зарубіжної – у сюжеті.

Згідно з рекомендаціями групи фахівців при Міносвіти жодного твору російського письменника у програмі зарубіжної літератури не повинно бути. Вчителька цього предмету однієї з луцьких шкіл розповідає: у шкільній програмі вивчення російських поетів починається вже з 5 класу.

«Маємо Пушкіна, обов’язково напам’ять, і Марину Цвєтаєву. Найбільше засилля російської літератури – це 7-9 клас. У 8-му немає. Теми, які порушує Лермонтов у своїй творчості, ми можемо віднайти і в інших класиків різних європейських літератур», – каже вчителька зарубіжної літератури Луцької школи №19 Тетяна Магель.

Старшокласники вивчають вже великі романи, такі як «Злочин і кара» Достоєвського, «Анну Кареніну» Лермонтова чи то «Майстер і Маргарита» Булгакова. Утім, чимала частка прозових творів, каже педагогиня, заскладна для учнів. Та й багато авторів мають проросійську позицію. І це одна з причин, чому російській літературі не місце у шкільній програмі.

«Достоєвський. Ми знаємо, що і рід у нього український, але він вважав, що Україна – це апріорі територія Росії. Створюючи в такий спосіб образ великої російської літератури, ми тим самим применшуємо значимість української. Цей комплекс меншовартості ми досі не можемо позбутись», – вважає Тетяна Магель.

Інна Гніздюк – мама дев’ятикласника. Її сина якраз чекало вивчення романів російських письменників. Ще кілька років тому, каже жінка, рекомендувала б кілька творів, які сама не раз читала, залишити. Проте у час повномасштабної війни тут нема що й гадати.

«Моя думка, що потрібно твори російської літератури особливо в старших класах, забрали. Тим паче в нас є велика кількість творів зарубіжної літератури, української, які варті не меншої уваги, і вони так само дозволять дітям розвиватися», – стверджує Інна Гніздюк.

І справа, каже, не втім, що твори погані, а в тім, що нині усе, пов’язане з державою-агресором, не заслуговує на увагу українців. Тим паче юного покоління.

В управлінні освіти запевняють: зміни в навчальній програмі однозначно будуть. Щоправда, точних вказівок, які твори забирати і на що замінювати, поки немає. Педагоги ж до такої ініціативи ставляться по-різному. Особливо деякі вчителі старшого віку душею прикипіли до певних творів російських авторів.

«Хто бажає, будь ласка, у приватному аспекті, не шкільному, можна читати і використовувати що хочеш. Некоректно й недоцільно взагалі, підтримуючи концепцію національно-патріотичного виховання у школах, використовувати російських письменників у зарубіжній літературі. Є в нас гарні письменники інших держав, які дружні для нас в першу чергу», – розповіжає директор департаменту освіти Луцької міської ради Віталій Бондар.

Філологи ж у цілковитій забороні творів сумніваються. Проблема, вважають, у тому, як ці твори і їх авторів подавали дітям.

«Радянське і пострадянське суспільство виховане на домінуванні російської культури, відповідно російська література теж сприймалася як головна у світі. Я противник колоніального сприйняття, коли її вважають кращою тільки через те, що це література імперії», – пояснює філологиня Анна Данильчук.

У школярів, каже, важливо виховати критичне ставлення до різних літератур і самих письменників. Бо є класика, до якої, вочевидь, в учнів може бути інтерес. Серед такого, до прикладу «Майстер і Маргарита». Тільки от нюанс.

«Булгаков за походженням був українцем, але вважав себе політичним росіянином і про це постійно говорив. У той же час із Гоголем завжди складне питання, бо він жив у дуже складному контексті. Якщо ми заборонимо геть – воно ж все одно існує. Ці книги існують. Тут треба правильно на них дивитися», – висловлює думку Анна Данильчук.

До слова, вивчення творчості Миколи Гоголя і Таїра Халілова рекомендовано перенести до навчальних програм з української літератури. Програму з зарубіжної літератури оновлять, а вилучені твори замінять на роботи іноземних письменників.

Чи вивчатимуть твори російських письменників у школі, чи ні, або, можливо, частково, остаточно вирішить Міністерство освіти і науки України наприкінці червня-на початку липня.