Витіснити мову окупантів! Вони прийшли рятувати «рускоязичний народ», та цей народ тепер добровільно переходить на українську. Від мови агресора почали відмовлятися чи не усі, для кого вона була рідною.

Наскільки швидко можна заговорити солов’їною і що цьому сприятиме – у нашому сюжеті.

«Вже почався хороший перехід, коли я зрозумів, що мої сни українською. І думки вже почали українською бути», – каже Микола Ґалєєв, який народився і раніше жив у Дніпрі.

У цьому місті – майже усі російськомовні. Та, попри це, у 2014 році Микола вирішив повністю перейти на українську.

«Я вирішив: не просто зараз годинку говорю українською, а потім російською. Я знав, що це не дасть ефекту. Я просто прокинувся і подумав: із сьогоднішнього дня буду говорити українською», – пригадує чоловік.

Книжки та фільми українською – це те, що допомагало опанувати солов’їну. Водночас перед тим як щось сказати, доводилося думати, перекладати, було чимало помилок і русизмів, зізнається Микола. Бо ж, каже, не вистачало живих розмов. Мешканці Дніпра й узагалі думали, що він західняк. Легше стало, коли приїхав у Харків.

Опанувати мову вдалося за рік. Та спілкуватися нею й зовсім вільно почав у 2018-му, коли переїхав до Луцька. Адже мовне середовище грає чи не найважливішу роль. Та рішення змінити мову спілкування було свідоме, а не спричинене утиском «рускоязичніх». В умовах війни так зробили чимало українців, які раніше говорили російською. Бо їх рятувати – не треба.

Війна для них – сильна мотивація заговорити державною мовою. Бо ж для цього створюють усі умови.

«Багато міст України зараз реагують і уже по трішки починають впроваджувати мовні курси. Дуже мені подобається, що низка магазинів запускають разом із патріотичними піснями і звертаються: «Шановні гості, нам дуже подобається, коли ви звертаєтеся до нас українською», – зауважує філологиня Анна Данильчук.

Зокрема у Луцьку, окрім сприятливого мовного середовища, української навчать у волинському національному університеті.

«Такі курси є, і, я думаю, що вони активно будуть пропонуватися. Зовсім нещодавно ми розмовляли з депртаментом туризму міста Луцька для того, щоб інформацію про доступність таких курсів розмістити в пунктах допомоги тимчасовим переселенцям», – пояснює Анна Данильчук.

Нині ж від мови агресора масово відмовляються чи не усі, для кого вона була рідною. Усі російськомовні українці розуміють солов’їну, не сумнівайтеся! Тож спілкуючися з ними, не переходьте на російську, а навпаки – сприяйте українізації.