З січня 2022 року усі підприємці, крім першої групи (це ті, хто не залучає найманих працівників), повинні у своїй роботі використовувати касову техніку, яка буде фіксувати кожну операцію. Це ж додаткові витрати і клопоти, які, на думку підприємців, тільки вбивають їхній бізнес.

Весь минулий рік вони просили Верховну Раду піти їм на зустріч і лишити малий бізнес на спрощеній системі оподаткування. Та в кінці року депутати не захотіли законопроект відтермінувати, що призвело до протестів, спершу у столиці, тепер на місцях. 7 лютого такий пройшов у Луцьку.

Підприємці розповідають: касові апарати лише додадуть зайвих клопотів і витрат. Наприклад, учасник акції Андрій Великий торгує на ринку шкарпетками. Каже, встановити реєстратор – те саме, що закритися.

“Шкарпетки – то не є така велика річ, на якій заробляють по 5 чи по 8 тисяч. Нереально практично” – каже підприємець.

До торгівлі чоловік працював у дитячій лікарні, у реанімації. Був вимушений піти, адже на зарплатню 2800 гривень прожити нереально. На ринку заробляє не набагато більше, близько семи тисяч гривень. Додатково – оренда місця.

Олександр Новак торгує чоловічим одягом. Каже: тільки на комунальні платежі в місяць йде 10 тисяч гривень. А ще податки, видатки, зарплатня продавцям.

“Ми і так на межі виживання, це карантини, це локдауни постійні. Підприємці півроку працюють, півроку не працюють”, – нарікає Олександр. 

Попри це чимало підприємців встановили касові апарати. Класичні реєстратори  розрахункових операцій (скорочено РРО) вартують від чотирьох до 20 тисяч гривень. Ще 200-300 гривень на обслуговування щомісяця. Програмні РРО – безплатні, але все одно для роботи потрібен телефон, планшет чи комп’ютер. Та бояться підприємці іншого.

“Ми боїмося штрафів, які ввели за певні помилки з РРО. За це ми будемо відповідати всім своїм майном”, – бідкається Олександр Новак.

Якщо підприємець відмовиться від використання реєстратора – буде платити штраф. Пеня за перший незаконний розрахунок така ж, як і сума в чекові. За другий і наступні – 150% від загальної суми.

Ще одна частина ФОПів не хоче встановлювати реєстратори просто через те, що не може розібратися, як вони працюють.

Підтримав малий бізнес депутат обласної ради Андрій Козюра. Разом з підприємцями підготували звернення до обласної ради, Верховної Ради та Президента. Просять захистити ФОПів.

“На жаль, в умовах локдауну, влада замість того, щоб подумати про підтримку, знищує малий і середній бізнес”, – каже Андрій Козюра.

До мітингувальників вийшли представники облдержадміністрації. Утім, хорошими новинами не потішили. Кажуть: проблему розуміють, але зарадити не можуть.

“Проблема, мабуть, є в тому, що облдержадміністрація не є суб’єктом законодавчої ініціативи і більше апеляція тут має бути до найвищого законодавчого органу, Верховної Ради України”, – прокоментував начальник управління економічного розвитку і торгівлі Волинської облдержадміністрації Анатолій Банера.

За станом на зараз, влада не планує скасовувати фіскалізацію для малого бізнесу. Зокрема, голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев запропонував знизити штрафи для порушників на 10%, але тільки для тих, хто зареєструє РРО до першого лютого. Загалом же мораторій на перевірки податкової діє до першого квітня цього року.