Культура на паузі. Через воєнний стан на Волині працівники культури переходять на роботу в режимі так званого простою. Це фактично зупинка роботи й урізання заробітних плат. Така доля спіткала і Волинський народний хор.

Що з цього приводу думають артисти та чи почуємо ми ще композиції у виконанні легендарного колективу – дізналася Ангеліна Гущина.

Нині артисти Волинського народного хору готуються до запису нової композиції. Хоч їх офіційні робочі дні добігають завершення. Адже з 1 квітня за рішенням військової адміністрації колектив працюватиме у режимі так званого простою.

«Це дає право не ходити на роботу. Знімаються всі доплати… Лишається близько 4 тисяч гривень. І тут же держава просить не забувати заплатити комунальні послуги. Ми це розуміємо і обов’язково заплатимо», – наголосив художній керівник колективу Олександр Стадник.

Свого обов’язку перед державою артисти не заперечують. І в такі складні часи, розповідають, ніхто осторонь не лишається.

«Хтось сітки ходить плести, хтось їсти готувати, в нас теж люди активні, артисти хору теж помагають чим можуть. Але наше головне завдання – підняти дух народу, дух нашої армії», – сказав артист Сергій Гунько.

«Пісня – це теж зброя. І це важливо. Ми це знаєм по всіх війнах… Патріотичний дух має бути підтриманий», – наголошує Олександр Стадник.

За час воєнного стану артисти не переставали працювати. Постійно записували композиції і викладали на сайті та в соцмережах, аби українці в будь-якому куточку світу могли зарядитися патріотизмом і через народну пісню. Утім, у хорі більше як 70 учасників, і в кожного своя сім’я, про яку треба дбати.

З фінансами, кажуть, змиряться, бо до статків їм не звикати, і гроші – далеко не головне. А от ставити культуру на паузу нині, переконані, категорично не можна.

«Ми можемо їздити і давати концерти в Луцьку. Ми весь цей час працюємо, записуємо відео, виставляємо і показуємо свою роботу», – каже артистка оркестру Анна Коваленко.

«У нас є малі групи, які могли б приїжджати до тих самих біженців. Ми могли б виступати, робити промоушн українських пісень. Тобто хай би люди слухали… Не йде мова про гроші. Все одно будемо робити те, що вважаємо за необхідне», – заявив Олександр Стадник.

Тож артисти зупинятися не збираються і вже готують для запису нову композицію «Соколята».

У такий час, кажуть, пісні набувають нового сенсу й звучання. І кожен з великим захопленням бере до рук інструменти, бо без народного голосу нині, кажуть, ніяк.

Не відпочивають і учасники балету. Адже для них важливо тримати форму, тож чи не щодня працюють над власною майстерністю.

Та кожен з нетерпінням чекає перемоги і мирних часів.

«Ми дуже скучаємо за концертами, за сценою… Готові підтримувати тих, кому психологічно тяжко, і готові виступати для них», – каже артистка Анастасія.

Тож артисти готові працювати. Спантеличені, що навіть у той час, коли Міністерство культури офіційно заявило, що з 1 квітня поступово розпочнуть роботу заклади культури в Україні, в області їм працювати не дозволяють.

Тим часом у військовій адміністрації пояснюють: заява міністра стосується лише тих структур, які підпорядковуються міністерству.

«Це кілька десятків закладів, які фінансуються з держбюджету. Ну а на місцях, на тих територіях, де не ведуться бойові дії, заклади культури працюють в умовах воєнного стану, тобто в умовах простою… Працівники культури будуть отримувати не менше двох третіх від посадового окладу, але не менше мінімальної зарплати. Тобто менше 6 500 грн вони не повинні отримувати», – запевнив заступник начальника обласного управління культури Валерій Дмитрук.

Про інші осередки культури не йшлося. До того ж через війну в країні чимало бюджетів довелося поврізати, тож поки варто, кажуть, потерпіти. А виступати перед біженцями, мовляв, артистам ніхто не забороняє.

Волинський народний хор все ж чекає підтримки від місцевих органів самоврядування. І що б не сталося, продовжить працювати і звертатися до усіх через українські народні пісні.