Намісник Луцького братського Хресто-Воздвиженського монастиря ігумен Никодим Смілий стверджує, що церква не відспівує самогубців для того, щоб застерегти інших людей не йти на необдуманий крок.
Про це він сказав у програмі «Духовна абетка» на 12 каналі 3 листопада.
«Церква не тому не відспівує самогубців, що зневажає цих людей. Вона з великим жалем ставиться до того, що людина не витримала, піддалася спокусі, стала слабкодухою і прийняла таке рішення. Церква не дозволяє відспівувати самогубців, щоб не застерегти інших: мовляв, якщо ви підете на такий крок, то вас навіть не відспівають», – пояснив священник.
Він каже, часто священнослужителям люди самі зізнаються у намірі піти із життя.
«Ви не уявляєте, скільки людей приходять з такими думками в церкву. Говорять і на сповіді, і без сповіді, мовляв, мене все дістало. Настільки страшно таке чути від молодих людей. Вони зневірюються, не мають підтримки від батьків, друзів, не навчилися спілкуватися з людьми і не знаходять іншого виходу. А ще оці всі соцмережі, в яких багато всякого надивляться і вважають, що таким чином щось комусь доведуть, протест проявлять, що щось зміниться. Насправді нічого не зміниться. Сатана тільки порадіє», – констатує Никодим Смілий.
Він розповів, як одного разу зумів опам’ятатися людину, яка хотіла вчинити самогубство:
«Я по-різному пробував: говорив, що це дурна ідея… Але все одно: «Я це зроблю, бо хочу щось комусь довести». Я кажу: «Ну то чисто по-дружньому подзвони, коли надумаєш, я тобі допоможу петлю сплести, чи підсаджу на підвіконня, чи скажу, де глибше місце в річці». І тут та людина на мене так дивиться: «Ви що, серйозно?». Кажу: «Я по-дружньому, бо після того я не зможу ні молитися, ні служити, нічого». – «Що ви таке говорите?». Я у відповідь: а ти думаєш, що ти говориш, ти думаєш про наслідки, як твої батьки будуть приходити, як будуть плакати, а я нічим їм не зможу допомогти? Кажу, нарешті от тепер з тобою можна говорити. Тобто таким криголамом я зупинив цей потік маячні».
Як пояснив намісник монастиря, відспівувати самогубців священникам можна тільки з дозволу правлячого архієрея.
«Але для цього мають бути підстави. Іноді люди роблять такі речі в стані якогось афекту, буває, мають психічні розлади, під впливом медикаментів. Тобто до кінця не усвідомлюють, що роблять. У такому випадку, якщо є певна довідка, докази, що людина була несвідомою в той момент, можна звернутися до правлячого архієрея. І він може розглянути й надати такий дозвіл… Але все це – більше для утішення рідних. Адже ми ж не знаємо, як розпорядиться Господь з цими людьми», – каже священнослужитель.
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Чому люди плачуть на похороні і навіщо відспівувати померлого? Думка волинського священника