Витівки природи: якою була погода у 2021-му і чого чекати волинянам на Новий рік. ВІДЕО
Лише за цей рік на земній кулі трапилося понад сто стихійних лих, і це найсильніші дощі, шквали, урагани, торнадо, а ще – посухи і повені. У Кенії через посуху помирають жирафи. Науковці кажуть, причина таких змін – діяльність людини. Загалом за підсумками експертів у 2022 рік ми ідемо з трьома дуже великими небезпеками: загострення конфліктів між державами, поганий стан психічного здоров’я після ковіду і проблема екології.
За останні 20 років Волинь мала найхолодніше літо саме 2021-го. Якої погоди чекати на Новий рік – у сюжеті програми «На тижні» Ірини Кудрі.
Повені у Європі були чи не найбільшими за останні роки і забрали не одну сотню людських життів. Тим часом Туреччина, Росія, Сицилія горіли від посухи.
Найбільший шкідник – парникові гази. Саме вони збільшують рівень температури на планеті, який нині зріс на одну десяту градуса, а показник у півтора градуса, кажуть, може бути катастрофічним. Сонце нагріває планету, але зустрічне випромінювання від Землі не пропускають парникові гази, і тим самим порушується тепловий баланс. А це впливає на опади, спеку, посуху, грози і таке інше.
За підсумками масштабної екологічної конференції у Глазго, діяльність людини спричинила зміни клімату. Кількість викидів СО2 в атмосфері щогодини зростає.
«Внаслідок роботи наших промислових підприємств, комунальної, транспортної сфери, де ми опалюємо наші приміщення, сільськогосподарського комплексу в атмосферу здійснюється викид великих обсягів парникових газів», – каже доцент кафедри геології та агрономії ЛНТУ, метеоролог Віталіна Федосюк.
Віталіна Федосюк радить уникати терміну «глобальне потепління», а говорити про «глобальні зміни клімату». Вони несуть за собою те, що бачимо по завершенні цього року: снігопади у Бразилії та Італії, торнадо в Америці і посуху в Кенії, через яку загинули жирафи.
Про аномальні витівки природи цього року свідчать і дані обласного гідрометеоцентру.
«Ми звикли говорити про глобальне потепління, а цей рік такий, що неждано-негадано у нас не було літа, бо у серпні заливало дощами, в липні заливало дощами, а в жовтні вперше за останні 40 років випав лише міліметр опадів при нормі 35. Отакий аномальний рік вийшов», – розповів директор обласного центру з гідрометеорології Ростислав Бондарук.
Він каже: такі дані аномалії вразили. Це вперше за 20 років. Дуже холодне літо свідчить про зміну клімату й на Волині.
Середня температура нашого краю за цей рік відстала на декілька градусів. Світові науковці пояснюють: похолодання напряму стосується глобального потепління. Нинішні мінусові температури в Європі разом із колосальними снігопадами – це більш ніж просто «справжня зима».
Їх спричинили порушення у так званому полярному вихорі над північним полюсом. Важливу роль у цих процесах, імовірно, відіграє сильне потепління Арктики. За останні 40 років середня температура повітря в Арктиці зросла втричі. І ці зміни впливають на погоду в Європі.
І як наслідок – одразу на зміну осені в Україні майже з першим днем грудня прийшла зима
«Цей рік як ніколи вийшов такий, що у нас 6 місяців середньомісячна температура повітря була нижча за норму. Не враховуючи грудня. Але і грудень, я бачу, теж такий», – каже Ростислав Бондарук.
Окрім похолодання, цей рік приніс максимальну кількість грозових фронтів.
«Зростає число гроз, смерчів, шквалів, а із грозами збільшується кількість градобоїв. Удвічі зросла кількість гроз. Аналогічно зростає кількість таких явищ, як хвилі тепла, і ми бачили такі хвилі в кінці червня», – розповідає Віталіна Федосюк.
І хоча сезон відпочинку на волинських озерах через похолодання був недовгим, опади, грози і шквали допомогли наповнитись найглибшому озеру в Україні.
«Хто живе на Волині той знає, що Волинь – то «сечовий міхур». Цього року опади як ніколи, мабуть, врятували Світязь», – зазначив Ростислав Бондарук.
Саме в цей період літа Європу накрили зливи, які забрали не одну сотню життів. Особливо постраждали Італія та Німеччина. Про ці та інші факти масових стихій говорили на світовій екологічній конференції у Глазго. Лідери країн вирішили обмежити добування та спалювання вугілля, адже це впливає на рівень викидів СО2, та перейти до зелених видів енергетики.
Але кожен із нас сьогодні теж може долучитись до збереження планети.
«Можливо, скоротити споживання електроенергії, як мінімум, встановити енергоощадні лампочки, як мінімум, вимикати прилади побутові, які працюють у режимі очікування. Кожен з нас може трошки скоротити витрати на продукти харчування, і, можливо, задуматися над відмовою від м’яса», – пропонує Віталіна Федосюк.
Але саме із м’ясом, ілюмінаціями та використанням електроприладів усі ми вже зовсім скоро відзначатимемо Новий рік. Яку погоду і примхи принесе 2022-й – залежить від Атлантичного океану, саме там формується уся кухня погоди.
І поки далекоглядних прогнозів наперед ніхто не береться давати, ми спрогнозуємо, чи чекати зими на лютих морозів під ялинку в новорічну ніч.
«Я думаю, 26, 27, 28 вночі знову буде до 10-13 морозу, а вдень – близько 5-7 морозу. Проходити буде невеликий сніжок місцями. І я думаю, що Новий рік буде у цьому році гарний, справжній Новий рік», – поділився прогнозом Ростислав Бондарук.
Останні публікації
- Новини, вечір 19 квітня: уламок у грудях, репортаж із «Волинської Голландії», Віка з Ковеля
- 4 гектари поля та понад мільйон тюльпанів: репортаж з «Волинської Голландії»
- Тримають зв’язок з бійцями і відправляють допомогу: як на РАЕС працює волонтерська група
- Новини, вечір 18 квітня: скандал у Торчині, лучани знущалися з військового, нові втрати на війні
- Рейдерське захоплення чи повернення боргу: чому фермерка з Торчина не може розпочати посівну
- Чому болять коліна
- Чи реально зараз модернізувати багатоповерхівку і що врешті переможе – дрони чи бруківка | Актуально
- Військова Алла Сенченко пережила полон, а тепер працює у ТЦК і мріє шити одяг для захисниць
- Ворог посилюється. Військові просять більше донатити на армію
- Як отримати кредит безробітним?
- Ліки при весняній алергії: чому виникає алергія та як лікуватися
- Найкращі ідеї для святкування дня народження у Києві
- Новини, вечір 17 квітня: здерли мурал, демобілізувався, але на війні, ностальгія, 90-і і кіно
- У центрі Луцька на будинку знищили мурал Борису Ревенку
- Демобілізувався, а думками – на фронті: історія бійця з Луцька
- Про лихі 90-ті, роль сина та перший повний метр від режисерки Ірини Цілик
- Про що свідчить кров у випорожненнях. Пояснення лікаря
- Новини, вечір 16 квітня: втопив украдене авто, нова схема шахраїв, шиє одяг захисникам із травмами
- Люди їдуть за зціленням. У Шклині мироточать п’ять ікон і хрест
- Лучанка виборола 150 тисяч і шитиме одяг для ветеранів війни під волинським брендом
- Металочерепиця чи профнастил: чим краще облаштувати дах і чому
- Що треба знати, щоб подружитися з брекетами. Три головні секрети
- Жертви релігійних сект часто покінчують з життям. Як уберегти рідних | Духовна абетка
- Новини, вечір 15 квітня: безпілотник біля кордону, поховали піхотинця, хабар за сина-ухилянта
- Руки відламані, букви відбиті: чи знесуть пам’ятник борцям за радянську владу у Вощатині
- Де у Луцьку пройти УЗД без черг та у зручний час
- Американська поліцейська автівка дістанеться комусь на Волині за донат на ЗСУ
- Секрети бізнесу на мікрозелені. Усе почалося… зі схуднення
- Новини, вечір 12 квітня: чудо у Шклині, горох у кокосі, сакури у Луцьку
- Акція у Луцьку: -30% на лазерну епіляцію
- Ласкаво просимо! Як вибрати надійні, довговічні і бюджетні вхідні двері
- Новини, вечір 11 квітня: московську церкву маскують під хату, застрелив сусіда, прощалися з воїнами
- Врятовані з Бахмута обереги допомагають у Луцьку зібрати гроші на ЗСУ
- Знову плач у Луцьку: прощалися з двома захисниками
- З хати роблять московську церкву. Ще й віднікуються: «а шо, хрест заборонено ставити?»
- Стоматологів побільшає. Так вирішили ВНУ і Луцька стоматполіклініка
- «Золото» і два «срібла». Волиняни – ПЕРЕМОЖЦІ престижного міжнародного турніру
- Як луцькі студентки, гортаючи Тік Ток, придумали успішний бізнес
- Час перевірити роботу вашої щитоподібної залози
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: