Науковиця з Луцька Тетяна Яцечко-Блаженко опблікувала розвідку про лікування зубів століття тому.

В Австрійському державному архіві у Відні зберігається безцінна колекція світлин, які були зроблені 100 років тому на території України. Велику цікавість представляють кадри, на яких можна побачити побут солдат та тогочасних українців, йдеться на Тиждень.ua.

Вдалось розшукати раніше невідомі фото, які показують, в яких умовах 100 років тому лікували зуби. Можемо побачити умови, в яких лікували зуби в місті Володимирі-Волинському на Волині і порівняти з польовими умовами десь на Галичині.

Стоматологічна амбулаторія, Володимир-Волинський, 1916 р.
Стоматологічна амбулаторія, Володимир-Волинський, 1916 р.

Як бачимо, військові дантисти на Галичині обслуговували пацієнтів просто на вулиці. Незважаючи на досягнення стоматології в XX столітті, солдати на фронті мали стоматологію XІX століття. І якщо виникала проблема із зубами, бійцям доводилося проходити всі кола пекла. Фото не передають криків солдатів, яким, можливо, лікували зуби без знеболення. На жаль, умови життя солдатів, особливо в Першу світову війну, не сприяли гарній гігієні рота.

Лікування зубів в польових умовах, Галичина, 1916 р.
Лікування зубів в польових умовах, Галичина, 1916 р.

Для військових усіх армій часів Першої світової війни стоматологія цікавила менше, ніж епідемії, які могли б знищити армію. Стерегтись тоді варто було холери, тифу або лихоманки, тому зуби були явно не на першому місці.

Стоматологічний кабінет с. Микуличі, Волинь, 1917 р.
Стоматологічний кабінет с. Микуличі, Волинь, 1917 р.

До слова, на одному із фото бачимо кабінет військового дантиста, який обслуговував солдатв австрійської армії. Фото зробили в селі Микуличі, поблизу міста Володимир-Волинський, що на Волині.

Приміщення стоматологічного кабінету, Галичина, 1917 р.
Приміщення стоматологічного кабінету, Галичина, 1917 р.

У ті часи через брак професійних дантистів нерідко стоматологічні послуги надавали представники таких професій як банщики, цирульники та навіть ювеліри. Сотні людей гинули тоді від заражень та інфекцій, адже не отримали необхідного нагляду та лікування від професіоналів, яких просто тоді ще не було.

Стоматологічна амбулаторія, Володимир-Волинський, 1916 р.
Стоматологічна амбулаторія, Володимир-Волинський, 1916 р.

На початку ХХ століття професія дантиста була дуже затребувана. Адже, як стверджує статистика, наприклад, у 1902 році при загальній чисельності населення Російської імперії в 140 мільйони осіб в країні був лише 221 фахівець зі стоматології. Отож на одного лікаря припадало аж 60 тисяч пацієнтів.

Лікування зубів в польових умовах, Галичина, 1916 р.
Лікування зубів в польових умовах, Галичина, 1916 р.

Якщо ви звертали увагу на фото своїх предків та ретросвітлини українців кінця ХІХ – початку ХХ століття, то дуже рідко, або взагалі ніколи не бачили посмішок, чому? Саме тому що більшість тогочасних людей, зокрема селян, в очі не бачила стоматологічного крісла.

Стоматологічна амбулаторія, с. Павловичі, Волинь, 1916 р.
Стоматологічна амбулаторія, с. Павловичі, Волинь, 1916 р.

Наприкінці ХІХ століття існувало одночасно два поняття «дантист» і «зубний лікар». В чому ж полягала різниця? «Дантистом» можна було стати після навчання в приватних кабінетах, а «зубним лікарем» після навчання у приватних стоматологічних школах. У ті часи кожен дантист повинен був за свій рахунок придбати ручні інструменти і стоматологічний матеріал.

Стоматологічний кабінет, Галичина, 1917 р.
Стоматологічний кабінет, Галичина, 1917 р.

Саме поняття дантист з’явилось не так вже й давно, в 1838 році. Тоді, щоб отримати право називатись справжнім дантистом, потрібно було здати екзамени на одному з медичних факультетів тогочасних вишів, зробити кілька вдалих операцій та показати, що ти вмієш вставляти штучні зуби.

Якщо ви знайшли помилку, повідомте редактора, для цього виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.