Вони – у пошуках безпеки. Шукають місце, де над головами не літають ракети, не стріляють «Градами» і поруч із хатами не роз’їжджають ворожі танки. Вони хотіли б лишитися тут – на рідній землі, в Україні. Утім, аби вижити, аби вижили їхні діти, змушені буквально пішки втікати за кордон.
Наша Анастасія Качина зібрала історії українців, які втікають від війни через пункт пропуску «Ягодин».
Це подружжя чекає, поки їм дозволять пішки перетнути українсько-польський кордон. На пункт пропуску «Ягодин» щойно приїхали з Харкова. Кажуть, там лишилася донька із внуками, яка не хоче виїжджати. Адже старший 18-річний син та чоловік – невиїзні. Тож розлучатися з рідними навідріз відмовилася.
Із початком війни пункт пропуску «Ягодин» став місцем розлуки для тисяч українців.
Олеся їде із сином до Польщі.
«Ми приїхали з Київської області, місто Вишневе. Там уже так напряжно, що з дитиною дуже було страшно. Чоловік нас привіз, але залишається тут, бо вже записався, буде захищати нашу країну… За себе не так переживаю, як за дітей. А так, ну я б не кинула чоловіка, бо важко дуже розставатися», – каже жінка.
Сім’ю Миколи взагалі розкидало по всій Україні. Діти – на Хмельниччині. Дружина з тещею – у Василькові на Київщині, одній із найгарячішій точок.
«Вони будуть при місті. І як казали про Зеленського, що в нього залізні яйця, так само я кажу: дружина, в тебе… як в президента, залізні яйця», – не скупиться на жарти Микола.
Тим часом голова сімейства – на Волині. Він далекобійник.
«Я працюю Польща-Україна, вже півтора роки працюю. І я чисто катають Польща-Україна вожу товари на Київ», – розповів чоловік.
Емілія з чоловіком за кордон їдуть вимушено – на операцію. Приїхали з-під Києва.
«Серце на 40% збільшене. У Ковелі волонтери нас зустріли, дай Бог їм здоров’я. Зупинилися, все нормально, все добре. Їдемо, тому що дозволили у військкоматі. У нас там все розгромлено», – повідомила жінка.
Наразі на пункті пропуску «Ягодин» немає черг. Автівки, які під’їждають, за лічені хвилини перевіряють та пропускають далі.
«Від початку повномасштабного вторгнення на територію України черга у напрямку виїзду з України становила від 6-ти до 3-ох тисяч транспортних засобів. Зараз черги на кордоні відсутні», – зазначив лейтенант Руслан Крилевич.
Варто зауважити, що з перших днів початку повномасштабної війни в Україні кордон дозволили перетинати пішки. Для цього жінок, дітей та чоловіків 60+ збирають у невеликі групи.
Аби люди випили гарячого чаю, перекусили та взяли із собою речі першої необхідності, поруч розташований намет із гуманітарною допомогою.
Волонтерить тут Василь. Він не місцевий: два дні тому приїхав із Києва. Дружину з дітьми планує відправити в безпечне місце – у Польщу. А сам лишається тут – допомагати таким, як він, людям, які змушені були покинути рідний дім через війну.