Учасники освітнього проєкту Рівненської АЕС «Ядерна школа» в онлайн-режимі поспілкувались із досвідченим атомником – працівником Чорнобильської АЕС. Він розповів про етапи зняття з експлуатації ЧАЕС, події на підприємстві в перші дні війни та майбутнє атомної енергетики.
Ядерна школа – освітній профорієнтаційний проеєкт Рівненської АЕС. До участі в ньому запрошують старшокласників та учнів професійно-технічного училища. Цьогоріч через війну план заходів довелось змінити, проте організатори не залишили учасників без цікавих зустрічей.
У режимі онлайн вони поспілкувались із працівником Чорнобильської АЕС Віктором Кучинським. Він розповів про стратегію зняття з експлуатації ЧАЕС. Каже, що це складна і довготривала процедура.
«Це діяльність тяжка, як і побудова електростанції, її експлуатація. Ви бачите, що стратегія демонтажу десь 30 років», – каже Віктор Кучинський.
Старшокласники цікавились процесом ліквідації наслідків аварії, як зупиняли блоки та зводили укриття, його безпекою, поводженням із відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами та що сьогодні входить до обов’язків персоналу ЧАЕС.
«Дуже сподобалося. Я радий, що відвідав. ЧАЕС була для мене загадковою, зараз я отримав відповіді на питання і дуже радий, що сюди потрапив», – поділився враженнями учасник Ядерної школи Роман.
«За атомною енергетикою майбутнє», – переконаний фахівець ЧАЕС. Сьогодні більше 55 відсотків із загального виробітку електроенергії в Україні припадає на атомні електростанції.
«Це залізобетонна впевненість у майбутньому, якщо ви пов’яжете свою професійну діяльність з атомною енергетикою», – зауважує працівник АЕС.
Фахівець ЧАЕС порадив учасникам Ядерної школи вступати у профільні виші. Зокрема, до політехнічного інституту імені Сікорського, де він проводить лекції для студентів.
Цікавила дітей нинішня ситуація на ЧАЕС, адже 35 днів підприємство було під окупацією росіян. Віктор Кучинський, який став свідком російського тероризму, розповів про наслідки вторгнення, матеріально-технічні втрати, пошкоджені лабораторії та інфраструктуру, а також що довелося пережити мешканцям Славутича.