У Польщу виїхали більше як два мільйони українців. Це жінки, діти, люди старшого віку. Поки в Україні війна, за кордоном люди адаптуються та починають нове життя. Тож українські діти тепер продовжують навчання в інших країнах.
Наша Марія Вавринюк поговорила із волинянками, малеча яких уже навчається в польських школах.
Українських дітей без проблем приймають у польські школи. Волинянка Інна Пілюк уже три тижні як із дітьми виїхала до сусідньої країни. Зупинилися в невеличкому містечку, там же діти пішли до місцевої школи. Жінка розповідає: на диво, із цим не виникло жодних труднощів.
«У школу нас прийняли одразу, без усяких формальностей. Тільки анкета – вік, ім’я та прізвище дитини. Жодних фотографій, карток щеплень, медичних довідок – такого нічого не було», – каже мама.
У Польщі не ставлять за мету окремо виховувати біженців. Тому українських класів у школах немає. Діти більш-менш розуміють польську мову. Вчителі стараються говорити повільніше, щоб їх могли зрозуміти. У перший день українських дівчат представили в школі. Ставляться до дітей, каже жінка, без перебільшень дуже добре.
«Якісь солодощі, канцелярське приладдя польські діти почали приносити, дарувати. Перше враження про школу в них досі не зіпсувалося. Діти дуже задоволені школою», – запевняє Інна Пілюк.
Та й навчатися у польській молодшій школі, за словами жінки, виявилося легше, ніж в українській. По-перше, навчання розпочинається з нульового класу, тому в перший діти вже приходять з певним набором знань і навичок. Немає домашніх завдань, і уроки як такі не розділяють.
«Трошки математики, тепер трошки намалюємо, тепер попишемо. Звичайно, є фізкультура, музика, як і в нас. Дивно, окремим уроком двічі у тиждень є релігія. Мене питали, чи язгодна, щоб діти мої відвідували урок релігії. І навіть в садочку теж є релігія», – зауважує волинянка.
Вчитися у старшій школі також не дуже складно. З особливостей: немає уроку зарубіжної літератури і другої іноземної мови: лише польська і англійська. А ще і в школі, і вдома на дітей заборонено кричати! Каже Інна, що реформа оптимізації шкіл у Польщі вже завершилася, в Україні тільки розпочали. Шкіл там менше, але вони більші та дуже добре укомплектовані.
Інна розповідає, що в молодшій школі дітям роздали підручники-зошити, де одразу можна і писати. Отримали їх безоплатно. За словами жінки, платити у цій польській школі треба менше. Плату за харчування на себе взяла місцева влада. Щодо меню, то різниться воно тут хіба більшою кількістю молочних продуктів.
Лучанка Марія Снітко також виїхала з дітьми у Польщу. Проблем із влаштуванням дітей у школу не виникло. Пощастило, що вчителька розуміє російську мову, тому мовний бар’єр дається легше.
Жінки, з якими ми поспілкувалися, розповідають про велику доброту і хороше ставлення поляків.