Пережили окупацію – і стали волонтерами: історія родини зі зруйнованого Макарова. ВІДЕО
Сім’я з Київщини пережила окупацію і, попри весь жах, покинути вже рідний Макарів вони не змогли. Тож щойно місто звільнили від орків – люди взялися волонтерити і разом з іншими, кому вдалося вижити, починають відроджувати селище.
Нині сім’я з маленькою донечкою приїхала по допомогу на Волинь і своєю історією поділилися з нашою знімальною групою.
«Їхали під обстріли… 40 кілометрів – то було… печаль», – пригадує Олексій.
Чоловік не стримує сліз. Нині він із дружиною та маленькою донечкою приїхали по допомогу, аби відвезти найнеобхідніше в Макарів на Київщині. Та щойно чоловік згадує рідне селище – на очі навертаються сльози. Адже його разом з іншими населеними пунктами Бучанського району лише місяць тому звільнили від російської окупації.
«Ми пробули на війні 16 днів. Бачили це все діло. Печально дуже. Сюди приїжджаєш, то обстановка змінюється, а там дуже печально. Розбите все повністю. Гради, танки, багато чого побачили», – каже Олексій.
Суцільна розруха та розбиті будинки. Від спокійного мирного Макарова не лишилося і сліду. Сім’я розповідає: останнім часом мешкали в Бучі, згодом переїхали до Макарова, думали там знайдуть прихисток.
«Виїхали з Бучі, думали якось уберегтися, але, на жаль, там знайшло нас», – розказує про пережите.
Із півторарічною Анечкою сиділи у підвалі понад 3 тижні. Окрім них, були й інші люди з дітками. Саме за їх життя, каже жінка, переживали найбільше.
«Вони самі відчували: коли десь їдуть танки чи обстріли якісь – моментально всі засинали в одну мить. Самі переживали, щоб вони не плакали, щоб нас не почули, щоб до нас не прийшли», – згадує Вікторія.
Виїхати змогли лиш, коли над селищем замайорів синьо-жовтий стяг. Подалися на Волинь, бо Вікторія родом звідси. Та довго бути тут не змогли.
«Ні магазинів нема, нічого в нас немає, в нас все розбили. Це зараз уже трошки все настроюється. І все тільки завдяки волонтерам», – зазначає Олексій.
Коли у звільнених від окупації містах стало спокійніше і населені пункти почали розміновувати – сім’я взялася волонтерити.
«Їдемо, підтримуємо, допомагаємо людям хоч якось, чим можемо, що в наших силах. Дякуємо волонтерам, які тут допомагають нам. Ми завантажуємо, наша маленька донечка з нами, не покидаємо ні тата, нікого», – каже Вікторія.
Усе необхідне роздають просто неба в населених пунктах Київщини. На Волинь по гуманітарну допомогу сім’я приїздить уже втретє.
«Ми вже передали на Макарівський район і продукти харчування, і одяг, і ковдри, засоби гігієни і, звичайно, паски – великодні подарунки… Зараз ми перед святом вирішили їм трошечки приємніше зробити, щоб вони відчули цей дух свята», – коментує директорка БО «Благодійний фонд «Українські вовки» Світлана Демко.
Волонтери, діляться, необхідні товари збирають регулярно, аби якомога частіше відправляти у найгарячіші точки та мирним людям, які мусять нині жити в руїнах та без комунікацій. Напередодні ж свята усім обов’язково додають ще й великодні гостинці. А бійцям – малюнки від діток.
«Це допомога місцевих міста Луцька і найголовніше – це допомога з-за кордону… Важко дивитися, ви б самі бачили… Це без сліз не розкажеш», – розповідає волонтер Валентин Щукін.
Волонтери проводжали сім’ю із трепетом в серці, бо ж за кілька зустрічей, кажуть, дуже зріднилися. Найближчі вісім годин Олексій, Вікторія та їх маленька донечка проведуть у дорозі. Та їхатимуть, запевняють, з піднесеним настроєм та вірою у краще, адже знають, що їх з нетерпінням чекають сотні людей на Київщині.
Останні публікації
- Оксана Забужко у Луцьку презентувала книгу «Вежа через О»
- «Ой, а це моя прабабуся!»: долі людей – у 100-літньому одязі
- Новий закон про мобілізацію: все, що варто знати. ВАШЕ ПРАВО З ВІКТОРІЄЮ ДОМАНСЬКОЮ
- Як обладнання для реабілітації інвалідів може покращити якість життя
- Як утилізують побутову техніку
- До Луцька привезли фільм «Будинок Слово»
- Навіщо вчителька висипала чипси на голову школярці: ЩО КАЖЕ ДИРЕКЦІЯ
- Вінки, пеньки і черепи: РЕПОРТАЖ із найстарішого цвинтаря на Волині
- Сезонні аромати: як вибрати туалетну воду залежно від пори року
- Меланома: все, що треба знати про небезпечну недугу
- У Луцьку роблять унікальний зелений коридор
- Новини, вечір 10 травня: ледь врятували на мосту, у Луцьку була людина Буданова, мода на цвинтарі
- Чому депутати так довго перевіряють Луцьку стоматполіклініку
- Новини, вечір 9 травня: бойова нагорода медикині, крала квіти з Алеї Слави, дитяча залізниця буде
- Волинський хор влаштував несподіваний перформанс біля замку
- Переваги тактичних ременів: виберіть свій надійний компаньйон
- Топ 5 сталеливарних заводів США
- Які складові має бітумна черепиця
- 5 причин перевірити своє серце
- Про мобілізацію жінок, роботу ТЦК та російський полон. Розмова з військовою Аллою Сенченко
- ❗Новини, вечір 8 травня: зливав дані про аеродром, п’яна їздила уночі, приїхав на війну з Росії
- ЯК СПІЛКУВАТИСЯ З ВІЙСЬКОВИМИ? Розмова з психологинею Наталією Райниш
- Приїхав з Москви воювати за Україну: історія бійця, який лікується в Луцьку
- Атомники відправили харків’янам вже 41 генератор
- Безпілотні літальні апарати та державна безпека: загрози та можливості
- Стабілізатори для котла: необхідність чи забаганка
- Новини, вечір 7 травня: газове «ЧеПе» у Луцьку, поліг Олександр Машлай, унікальне кафе в парку
- Як донеччанка знайшла дім у Любешеві
- КОНЦЕРТИ НА ДАХУ: у луцькому парку – нова цікава локація
- Чому варто записатися на лазерну епіляцію в «Oxford Medical»
- Захисниця Маріуполя з Луцька стала героїнею картини, яку побачать в Нью-Йорку та Парижі
- Ми розбили ртутний термометр: ЕКСПЕРИМЕНТ
- Спеціалісти «Oxford Medical» опанували нову методику
- Новини, вечір 3 травня: Христецька ховає обличчя, репортаж біля печі, страсті на вулицях Луцька
- Скандальна Христецька ховає обличчя від суду і журналістів
- СОТНІ ЛЮДЕЙ НА ХРЕСНІЙ ДОРОЗІ У ЛУЦЬКУ. РЕПОРТАЖ
- Древній рецепт паски і «фішки» панетоне: ми бачили, як печуть великодній хліб
- Майже 200 дітей більше дізналися про професію атомника
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: