За атомною енергетикою майбутнє: учасники Ядерної школи поспілкувались із працівником ЧАЕС. ВІДЕО
Учасники освітнього проєкту Рівненської АЕС «Ядерна школа» в онлайн-режимі поспілкувались із досвідченим атомником – працівником Чорнобильської АЕС. Він розповів про етапи зняття з експлуатації ЧАЕС, події на підприємстві в перші дні війни та майбутнє атомної енергетики.
Ядерна школа – освітній профорієнтаційний проеєкт Рівненської АЕС. До участі в ньому запрошують старшокласників та учнів професійно-технічного училища. Цьогоріч через війну план заходів довелось змінити, проте організатори не залишили учасників без цікавих зустрічей.
У режимі онлайн вони поспілкувались із працівником Чорнобильської АЕС Віктором Кучинським. Він розповів про стратегію зняття з експлуатації ЧАЕС. Каже, що це складна і довготривала процедура.
«Це діяльність тяжка, як і побудова електростанції, її експлуатація. Ви бачите, що стратегія демонтажу десь 30 років», – каже Віктор Кучинський.
Старшокласники цікавились процесом ліквідації наслідків аварії, як зупиняли блоки та зводили укриття, його безпекою, поводженням із відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами та що сьогодні входить до обов’язків персоналу ЧАЕС.
«Дуже сподобалося. Я радий, що відвідав. ЧАЕС була для мене загадковою, зараз я отримав відповіді на питання і дуже радий, що сюди потрапив», – поділився враженнями учасник Ядерної школи Роман.
«За атомною енергетикою майбутнє», – переконаний фахівець ЧАЕС. Сьогодні більше 55 відсотків із загального виробітку електроенергії в Україні припадає на атомні електростанції.
«Це залізобетонна впевненість у майбутньому, якщо ви пов’яжете свою професійну діяльність з атомною енергетикою», – зауважує працівник АЕС.
Фахівець ЧАЕС порадив учасникам Ядерної школи вступати у профільні виші. Зокрема, до політехнічного інституту імені Сікорського, де він проводить лекції для студентів.
Цікавила дітей нинішня ситуація на ЧАЕС, адже 35 днів підприємство було під окупацією росіян. Віктор Кучинський, який став свідком російського тероризму, розповів про наслідки вторгнення, матеріально-технічні втрати, пошкоджені лабораторії та інфраструктуру, а також що довелося пережити мешканцям Славутича.
Останні публікації
- Магістратура в IT: як стати спеціалістом у машинному навчанні та штучному інтелекті
- Макарони: асортимент і як вибрати ідеальний варіант
- Квитки на автобус Київ – Дюссельдорф: зручне бронювання з Rubikon
- Котел як серце системи опалення
- Збираємо домашній бургер: від булочки до начинки
- Курси англійської мови в Хмельницькому для всіх рівнів
- У МХП відзначили найкращих працівників агронапряму
- Що не можна передавати Новою Поштою з Польщі в Україну?
- Белек 2025: Пляжі, гольф і all inclusive для всієї родини
- Прогноз погоди на місяць Луцьк: що чекати у травні-червні 2025
- Ремонт кавоварки Делонгі: який сервіс обрати у Києві?
- Що краще: бігова доріжка чи орбітрек?
- Основні різновиди меблевої фурнітури
- Косметика оптом від COSMIC: асортимент і переваги для бізнесу
- Чоловічі кросівки Армані та кеди Ванс: стиль і комфорт
- Чому корейська сироватка для обличчя оптом від KEAUTY — ідеальний вибір для вашого бізнесу
- Що таке Твіч: аналітика нових трендів і як нові стрімери нарощують аудиторію
- Антикваріат онлайн: оцінка та продаж без зайвих зусиль
- Як BestRadio.FM змінює формат радіо онлайн: історія та інновації
- Які інструменти потрібні для роботи з металом?
- Зростання популярності мобільних аксесуарів в Україні
- Витоки популярності худі у чоловічій моді
- Скільки коштує посилка з Канади в Україну?
- Усе що варто знати про послуги комплексного ремонту квартири під ключ у Луцьку
- Яка різниця між тактичними і балістичними окулярами?
- Навчання водіння: покроковий гід для початківців
- Як підібрати професійне обладнання для кухні ресторану чи кафе
- Сережки Van Cleef: як поєднувати з одягом?
- Прочистка унітаза: чому це має робити фахівець
- Навіщо купувати футболку з українським написом