Військослужбовець батальйону “Айдар”, офіцер у відставці і справжній захисник України. Олександр Білоус загинув під час боротьби на Сході у 2014-му. Куля обірвала його життя в районі селища Металіст Слав’яносербського району Луганської області.

Чоловіка поховали на місцевому кладовищі. Тіло ідентифікували за аналізом ДНК лише нещодавно. Тож 5-го вересня, коли з моменту смерті пройшло рівно 5 років, Олександра привезли на рідну землю до Луцька і відспівали у Свято-Троїцькому соборі.

На перепоховання бійця прийшли сотні лучан. Усі зустрічали Героя на подвір’ї храму.

Труну з тілом військового, під пісню, яка супроводжує захисників в інший світ, понесли у центр міста, де звершили громадську панахиду.

Військові побратими розповіли яким був Олександр Білоус.

14-го року Сергій Мовшук разом з Олександром перебували в штурмовій роті “Захід”.

Олександр загинув за дві години до Мінського перемир’я. Побратим розповідає, що він був простим чоловіком, який радів кожній хвилині свого життя. До 24-го вересня вони планували звільнити Луганськ і повісити там український прапор. Проте, не все склалось саме так.

Люди вшановували Героя молитвою, квітами, сльозами й громадською ходою. А спочиватиме Олександр Білоус на Алеї почесних поховань на кладовищі у Гаразджі.

Прапор, який був разом з бійцем віддали його рідній сестрі.

Тепер Олександр Білоус не тимчасово невстановлений захисник України, тепер він її Герой, який віддав своє життя заради незалежності.