Лучани знову забили на сполох через безпритульних собак. Цього разу інцидент трапився із чотирилапими, які мешкають у Центральному парку. Для них тут нещодавно облаштували будиночки. Та один із пухнастих шарпнув перехожого за штанину. Прикра випадковість чи все ж лучанам і гостям міста варто бути обережними під час прогулянок?
Наскільки гостра проблема безпритульних собак у місті – дізнавалася Ангеліна Гущина.
«Підійшов два метра глянути, і одна з найбільших собачок зробила мені ось таку цяцьку. Весело, звісно», – розповів підприємець Павло Цапюк про свою пригоду з безпритульними собаками.
Йдеться про чотирилапих, які мешкають у будках в Центральному парку імені Лесі Українки. Він нібито йшов повз і вирішив звернутися до жінки, яка їх саме підгодовувала. Один пес кинувся і шарпнув його за штанину.
«Я привітався і кажу: «Нарешті весна, нарешті вже не мерзнуть. Гріються?» Жіночка в мій бік почала рухатися, я – в її. Декілька кроків ступив, і далі підбігли оці два песики. Менший почав гавкати, більший теж крутився довкола мене і шарпнув за джинси. Мені в принципі не все одно, що робиться в парку, коли не дай Бог ще когось покусають», – каже Павло Цапюк.
Він запевняє, що проти собак нічого не має, втім, хвилюється за безпеку людей, адже в парку завше людно.
До слова, будки тут трохи більше як місяць тому встановили місцеві волонтери. Мовляв, песики мешкають тут уже не один рік, і в холодну пору року їм було непереливки. Тож, аби не загинули в морози – для них облаштували домівки.
«Одна собака там є, яка живе вже 16-й рік, вона найстаріша у парку. Інша собака малесенька, вона вже 9 років живе. І дві білих, то вони 7-8 років живуть у парку. Прихисток хотіли їм зробити, тому що вони на снігу спали, в болоті, у воді», – каже Паша Романюк, який опікується тваринами
Люди, яких нам вдалося зустріти в парку, кажуть: собаки добрі і нікого не чіпають. Тож жодної небезпеки у них не вбачають. Утім, думки траплялися різні. Дехто вважає, що в інцидентах винні самі ж люди.
Собаки щеплені і стерилізовані. За цим стежать працівники КП «Ласка». До того ж, запевняють фахівці, ці пухнасті охороняють місто від лисиць.
«Якщо не буде в парку безпритульної собаки, то буде безпритульна лисиця, умовно контактна і небезпечна по сказу», – каже директорка «Ласки» Оксана Богданюк.
Деякі волонтери підтверджують, що собаки у парку можуть проявляти агресію, втім, це швидше інстинкт самозбереження. Бо деякі люди, мовляв, часто зневажливо з ними поводилися.
«Я постійно там ходжу, гуляю з дитиною. Вони все-таки бувають небезпечними. Бо там їхня територія, вони вважають, що це їхній дім, там, де стоять будки, де їх кормлять. Вони просто захищають свою територію», – стверджує волонтерка Інна Хоміцька.
Утім, безпритульних собак у Луцьку тьма. І більшість з них жодного прихистку не мають. Лучани діляться: переважно собаки не агресивні і призвичаїлися жити поміж людей, але були й інші прецеденти.
Максимум, що можуть зробити із собаками-безхатьками, – стерилізувати, щепити, кліпсувати і відпустити. Про це регулярно піклуються працівники «Ласки». Також про таких собак дбають волонтери. Проте повноцінного притулку для чотирилапих у місті немає. Тож найближчим часом вони і далі житимуть поміж людей просто неба.