У пояснювальній записці проекту постанови уряду йдеться, що потрібно уніфікувати вживання нових мовних форм. Адже орієнтири суспільства змінилися з українсько-російської двомовності на українську мову як єдину державну, – пише Новое время.

Експансія Ґ та фемінітиви

Нова редакція Українського правопису взяла за основу українську правописну традицію, а також врахувала новітні мовні явища. Сучасна редакція повернула деякі особливості правопису 1928 року, а також відреагувала на зміни в сучасній мовно-писемній практиці.

Зокрема — щодо слів іншомовного походження. Тепер розширено межі використання орфографічних варіантів. Наприклад, звук, який позначається англійською літерою -g у прізвищах та іменах людей можна передати як буквою -г так і буквою -ґ. У випадку застосування букви -г відбуватиметься адаптація до звукового ладу української мови. Буква -ґ буде імітацією іншомовного звуку.

У новому правописі також закріпили тенденцію до утворення фемінітивів. Зміни у правопис внесли, тому що вони набули поширення у суспільному, науковому і культурному житті. Уніфікація витіснить із вжитку численні паралельні форми та їх графічне передавання, а також подолає суперечності між правописом і мовною практикою.

Ирій, катедра і пів години

TheБабель вибрав найцікавіші новації проекту:

• Можливість вживання и на початку слів перед приголосними н і р (индик, Ирій), у дієслові икати та іменнику икавка;
• паралельне вживання ґ і г для передачі іншомовного звука [g] в прізвищах на кшталт Г (Ґ)ете, Г(Ґ)уллівер, Васко да Г(Ґ)ама;
• паралельне вживання ф і т у словах грецького походження: кафедра і катедра, міфологія і мітологія;
• передача звуку [j] у звукосполученнях [je], [ji], [ju], [ja] літерами є, ї, ю, я у всіх випадках: Савоя замість Савойя, фоє замість фойє;
• роздільне написання слова «пів» з іменниками, якщо мається на увазі половина (пів години, пів Києва). Якщо пів з іменником складає єдине поняття, то слово має писатися разом (півзахист).
• два варіанти закінчення слів у давальному відмінку. Вони можуть бути -ові, -еві або -у, -ю. Деякі закінчення у родовому відмінку також зробили другим можливим варіантом. Наприклад, у таких словах як повісті, совісті, мужності дозволити закінчення и: совісти, повісти, мужности.