У Луцьку ніяк не почнуть реальний процес дерусифікації. Утім, схоже, вже скоро справа зрушить із мертвої точки. На найближчу сесію Луцької міської ради виносять проєкт рішення про декомунізацію луцького меморіалу і зміну назв міських вулиць, які досі носять імена комуністів. Як луцькі обранці позбуватимуться совка і що думають про це самі мешканці цих вулиць – у нашому матеріалі.

У Луцьку нарахували 105 вулиць, які носять імена рядянських військових, культурних та наукових діячів. Вони, запевняють історики, жодним чином не причетні ні до Волині, ні до України.

«У нас є цілі квартали, які потребують перейменування. Це район Балки. Там, де були перебудови, чи села приєднувалися – і там просто штампували російських митців, не задумуючись ні про що. І вони часом нагадують просто біографічний словник російської літератури», – каже представниця Інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук.

Перейменувати вулиці не так просто, каже директор департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцькради Веніамін Туз, адже є багато технічних нюансів, та й треба врахувати інтереси кожного.

«Просто переназвати вулицю – це половина справи, ще нам треба впорядкувати адресні реєстри, треба змінити нумерацію об’єктів, і це буде стосуватися великої кількості людей та підприємств», – пояснює головний архітектор.

Звісно, переназвати одразу всі сто вулиць не можна. Процедура довготривала і подекуди бюрократична. Утім, є п’ять вулиць, перейменування яких тягнеться ще з 2019 і 2021 років. Це ті, що носять імена комуністичних діячів Говорова, Боженка, Нікішева, Федорова і Ярощука. Щодо них уже прийняли рішення на сесіях, провели громадські обговорення і визначили нові назви. Тільки до дій чомусь так і не дійшло.

Вирішили нагадати владі про їхні обов’язки медійники. Юрій Конкевич, який є співорганізатором ініціативи з дерусифікації Луцька, наголошує: з цим не варто зволікати так довго.

«Хоча війна на вулиці, хоча багато іншого всього тисне на голову і все інше, але я ще раз наголошу: в якому просторі ти живеш – так він тебе і формує, формує твоїх дітей. Ворог дуже часто і вміло цим користався. Можливо, не в Луцьку, а на тимчасово, на жаль, окупованих територіях», – розмірковує Юрій Конкевич.

Ще раніше вулицю Боженка вирішили перейменувати на Магістральну, Говорова – на Чубинського, Нікішева – на Вербицького, Ярощука – на Тимошенка, а Федорова – на Героїв-добровольців. Медійники запропонували не розтягувати рішення у часі і винести на найближчу сесію міської ради питання перейменування п’яти вулиць.

«Швидкі рішення в цьому випадку не є правильними, оскільки це торкається великої кількості громадян», – зазначає Веніамін Туз.

Питання щодо деяких вулиць, на думку комісії, ще треба допрацювати. Наприклад, вулицю, яка носить ім’я жорстокого червоноармійського командира, росіянина Міхаїла Нікішева. Її, кажуть чиновники, варто розділити на дві, адже має поворот у вигляді прямого кута і тому фактично складається із двох вулиць.

Схожа проблема і з вулицею імені  Говорова – більшовицького воєначальника, який сто років тому у складі Червоної армії захоплював Крим.

Хоча мешканці цих вулиць, з якими ми поспілкувалися, – однозначно «за» перейменування.

«Якби було наше, українське, то було б відмінно. Не треба нам помічників чи свободи російської не треба нам. Нам треба українське», – наголошує місцевий мешканець Ростислав.

Чоловік каже: коли цю вулицю назвали на честь Говорова – панував СРСР. Тоді до цього ставився негативно, і нині думка не змінилася.

Разом з тим, є люди, яким байдуже, на якій вулиці вони живуть. Юрій Конкевич каже, що це через незнання своєї  історії та великий вплив російської культури і пропаганди.

«Шкода, що часто насаджувалася політика «какая разница». Це також маємо визнати, але це не означає, що нам далі треба з цим жити», – впевнений Юрій Конкевич.

Компромісу на комісії з перейменування все ж досягли. На сесію виносять питання про перейменування двох вулиць: Ярощука та Федорова. Інші три вулиці після доопрацювання розглянуть уже на наступному засіданні. Медійники ж наголосили, що будуть і далі тримати руку на пульсі та відстежувати, як Луцьк позбавлятиметься від кривавого російського спадку.