Загинули від рук окупантів! Луцьк попрощався із Героями Тарасом Томашевичем та Юрієм Масевичем. Воїни робили усе, аби Україна вистояла та вибила ворога зі своєї землі, і поклали свої життя саме за це.
Детальніше – дивіться у сюжеті Анастасії Качини.
Луцьк – у жалобі. До Свято-Троїцького собору не перестають зносити квіти. Щоправда, всі – із чорними стрічками. Такими ж, як хустки, що не з власної волі довелося вдягнути цим жінкам. Ця пані вкриває голову траурною хустиною часто.
Лучанка Надія каже, що ходить до всіх хлопців на похорон:
“У мене в 2014-му році загинув брат. То я так, по можливості ходжу до всіх хлопців. Їх треба проводити достойно”.
У храмі дві домовини. Луцьк прощається із Героями Тарасом Томашевичем та Юрієм Масевичем. Обидва загинули, захищаючи нашу країну.
Лучанину Тарасу Томашевичу було 45 років. Чоловіка мобілізували на військову службу 26 лютого. Загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині. Його серце перестало битися 1 червня.
Лучанину Юрію Масевичу було 43. Чоловіка призвали на військову службу по мобілізації 26 лютого. Він загинув у бою із ворогом на Донеччині 5 червня.
Владика Михаїл, митрополит Луцький та Волинський каже:
“Щоразу споглядаємо ми на потрети тих, кого проважаємо в останню дорогу. Лице наповнене мужністю і велика кількість всміхається. Вони всміхаються до нас, що життя продовжується. Є сенс помирати за велике і за високе, за велике і високе в твоєму житті”.
Лучани зустрічали та проводжали Героїв – на колінах.