Лучани розчищали від непролазних хащів польське кладовище. ВІДЕО
Аби подякувати польському народу за підтримку України у надскладний для неї час, лучани поїхали на Рівненщину прибрали старе польське кладовище.
Про історію цвинтаря, про вцілілі з XVIII століття старезні пам’ятники і напівзруйновані склепи – у сюжеті Анастасії Качини.
Те, що на кадрах, швидше нагадує ліс, однак саме тут спочиває щонайменше пів тисячі людей. Старе польське кладовище у селі Золочівка, що на Рівненщині, існує з XVIII століття.
«Тут, якраз на цьому кладовищі, був у 1943 році бій між німецькими військами і УПА… Деякі пам’ятники взагалі були знищені, а на деяких видно сліди від вибухів, від тих дій», – розповідає археолог Олексій Златогорський.
Та аби побачити бодай один збережений пам’ятник, луцьким волонтерам довелося щонайменше три години розчищати територію від непролазних хащів.
«Дуже багато сіл не мають можливості приділити цьому великої уваги, не мають можливості виділити на це якісь кошти, якісь ресурси. І ось тому ми вирішили, що принаймні ось у такому невеличкому селі, як Золочівка, ми допоможемо місцевій громаді і зробимо добре діло для нас, для Польщі, для всіх», – зазначив співкоординатор Єдиного координаційного центру Волині Владислав Дорошенко.
Староста села Золочівка Оксана Малецька каже: стежити за порядком на польському кладовищі просто нікому.
«Село не надто велике, щоб можна було людей залучити й сюди, і туди. Одного часу ми вже його вичистили все повністю, але бачите, така властивість є: заростає назад та й все», – розказує староста.
Щодо людей, які б знали історію цього кладовища, то таких, уже не лишилося.
«Ті, що зараз вже мають 70 і більше років, розказують, що вже з їхнього дитинства пам’ятають оце таке розвалене», – каже Оксана Малецька.
Під невеличким пагорбом, щільно покритим барвінком, поховані поляки – жертви Волинської трагедії. У 1943-му на цьому місці захоронили як мінімум 18 людей. Місце пам’ятником чомусь не позначили. А ось більшість збережених пам’ятників повалилися. Вони настільки довго лежать у землі, що обросли корінням та буквально вгрузли у ґрунт.
Чоловікам таки вдається зрушити і поставити кілька пам’ятників.
«Це волинський такий традиційний у вигляді дерева. Тут троє людей поховано. Родинний пам’ятник, можна сказати», – розповідає Олексій Златогорський.
Під час толоки волонтерам вдалося розчистити четверту частину кладовища. Аби з’ясувати, що там далі – у нерозчищених хащах, пробираємось з оператором туди. Кажуть, це може бути склеп.
Склепів на нерозчищеній частині старого кладовища ми знайшли щонайменше п’ять. Частина з них – напівзруйновані. В одному навіть можна роздивитися розтрощену домовину. Волонтери кажуть: до цієї захаращеної частини кладовища обов’язково повернуться.
«Розуміємо, що поляки – зараз наш найближчий союзник, один з найкращих, які допомагають на державному рівні і на людському, побутовому рівні. Знаємо, скільки там волонтерських ініціатив є, тому ми, у свою чергу, хочемо віддячити – починати з маленького, з прибирання кладовищ. Українсько-польське порозуміння, якщо воно буде повним, то це буде крейсер «Москва», – припускає журналіст Сергій Наумук.
Насамкінець волонтери зав’язали на кожному зі збережених пам’ятників стрічки із українським та польським прапорами та запалили лампадки.
Останні публікації
- Новини, вечір 24 квітня: грандіозний ремонт у Луцьку, аварія з маршруткою, зупинив ворожу БМП
- Як волинський «Лезо» нищить ворога
- Ремонт за 49 мільйонів: навіщо виймають асфальт на Карпенка-Карого у Луцьку
- Як вибрати паяльник і паяльну станцію
- «Неконцептуальні» поминки: чому виник скандал між вдовою воїна і рестораном
- Як правильний шампунь може покращити ваше волосся
- На Рівненській АЕС побували експерти МАГАТЕ
- У компанії citybud розповіли про властивості металопрофілю
- Новини, вечір 23 квітня: чим закінчився скандал у «Житі», переполох у психлікарні, історія воїна
- Укриття за 35 мільйонів. У Ковелі збудували споруду на 800 людей
- «У тилу чоловіки, яким за 20, відводять очі»: історія воїна, який повернувся з пекла
- Топ-5 помилок, яких слід уникати при купівлі вживаного авто
- Картинг для дітей: вікові обмеження, правила безпеки та користь для розвитку
- Як захистити свої криптовалюти від хакерських атак
- Фінал: віряни ПЦУ у Дарівці вперше зайшли до храму та провели службу
- Клімат і зерно: як природа міняє реалії сільгоспвиробників і що буде з українським ячменем?
- Новини, вечір 22 квітня: Ягодин розблокували, нарешті вигнали УПЦ МП, аварія з маршруткою
- Викривали хабарників і заморожували воду: лучан дивував виш, який приїхав зі сходу
- Жіноче взуття оптом: зручно, вигідно, доступно
- Влада та статус керівника: Відображення іміджу компанії
- Монтаж та експлуатація пожежних шлангів
- «Починали із взуття та форми»: як атомники допомагають фронту
- Юна астрономка з Ковеля втерла носа всій Україні
- Новини, вечір 19 квітня: уламок у грудях, репортаж із «Волинської Голландії», Віка з Ковеля
- 4 гектари поля та понад мільйон тюльпанів: репортаж з «Волинської Голландії»
- Тримають зв’язок з бійцями і відправляють допомогу: як на РАЕС працює волонтерська група
- Новини, вечір 18 квітня: скандал у Торчині, лучани знущалися з військового, нові втрати на війні
- Рейдерське захоплення чи повернення боргу: чому фермерка з Торчина не може розпочати посівну
- Чому болять коліна
- Чи реально зараз модернізувати багатоповерхівку і що врешті переможе – дрони чи бруківка | Актуально
- Військова Алла Сенченко пережила полон, а тепер працює у ТЦК і мріє шити одяг для захисниць
- Ворог посилюється. Військові просять більше донатити на армію
- Як отримати кредит безробітним?
- Ліки при весняній алергії: чому виникає алергія та як лікуватися
- Найкращі ідеї для святкування дня народження у Києві
- Новини, вечір 17 квітня: здерли мурал, демобілізувався, але на війні, ностальгія, 90-і і кіно
- У центрі Луцька на будинку знищили мурал Борису Ревенку
- Демобілізувався, а думками – на фронті: історія бійця з Луцька
- Про лихі 90-ті, роль сина та перший повний метр від режисерки Ірини Цілик
- Про що свідчить кров у випорожненнях. Пояснення лікаря
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: