«Мені вас сам Бог послав»: волинянка зріднилася з переселенцями з Маріуполя, яких прихистила. ВІДЕО
У Городильці під Ковелем знайшла прихисток родина з Маріуполя. У рідному місті вони майже місяць пробули під обстрілами та бомбардуваннями. Утім, коли снаряд влучив у їхній будинок, зрозуміли, що треба тікати, поки не пізно.
Детальніше про історію сім’ї дивіться у сюжеті.
«Це моя молодша донька Поліна, це мій хрещений Лев, це моя тітка Наталія – мамина рідна сестра, мама моя і старша донька Марія», – знайомить нас Анна зі своєю родиною.
Тепер на їхніх обличчях – усмішки. Та ще донедавна вони думали, як вибратися із жахіть війни, і молилися тільки про одне: щоб вижити. У рідному Маріуполі були до середини березня. Останньою краплею, кажуть, став снаряд, який прилетів і в їхній будинок та разом з тим перекреслив усе життя.
«Наша квартира постраждала, 8 березня прилетіло до нас. Дякувати Богу, що нас в той момент не було. Ми поїхали готувати їсти до родичів, у яких була піч. Бо в нас ні газу не було, ні води, ні світла, нічого. Нас та піч і врятувала від попадання снаряду», – розповідає Анна.
Наступного дня найсміливіші поїхали на квартиру, аби забрати бодай щось з-під руїн, і зрозуміли, що лишатися далі в місті – це гра зі смертю. Тож рушили в дорогу. Їхали, кажуть, на свій страх і ризик. Добре, що знайшовся знайомий, який вивіз родину.
«Ми колоною їхали. Було дуже страшно. Під обстрілами, тікали і молились. Діти теж в машині читали молитви», – пригадує Анна.
Кілька днів люди були у Вінниці. Як з’явився нормальний зв’язок – зателефонували товариші з Ковельщини, запросили їхати сюди. Тож родина приїхала і за допомогою небайдужих знайшла прихисток у Городильці під Ковелем. Більше того, двері своєї домівки для переселенців відчинила місцева мешканка Филипівна.
«Донька подзвонила. Каже: «Мамо, мені знайома дзвонить, що приїхали їхні родичі, нема де їх поселити»… Кажу, та й що будемо шукати, мені вас сам Бог послав», – розповідає жителька Городильця Олена.
Жінка не стримує сліз, коли говорить про мешканців Маріуполя, бо за цей час вже стали один одному рідними. Та й у самої, каже, доля не з легких, та ще й сильно хворіє. Сім’я ж із Маріуполя виявилася дуже чуйною і стала рятунком для Филипівни.
«Вони геть все мені зробили: і город посадили, і паску пекли, і поприбирали все», – ділиться Олена.
Тепер разом і по господарству пораються, і збираються за спільною вечерею. Маріупольці, кажуть, були вражені такою гостинністю волинян та відкритістю.
«Люди чуйні, прийняли нас тепло, відкрито. Пустили нас, зовсім чужих людей, в дім з довірою. Звісно, нас все одно хочеться додому, душа рветься, але завдяки такій гостинності серце трохи заспокоїлось», – каже мешканка Маріуполя Наталія.
Щоправда, аби не стати тягарем пані Людмилі, попросили знайти окремий прихисток. І, на щастя, був вільний будинок у тому ж Городильці та ще й по сусідству. Допоміг, кажуть, сільський староста Ігор Корнійчук.
Останній каже: в такий час, намагаються допомогти переселенцям з усіх сил.
«У нас перебуває 82 дорослі переселенці… Стараємося у міру можливості допомогти всім, хто звертається», – розповідає староста.
Про пані Олену сім’я з Маріуполя не забула. Бачаться чи не щодня. У селі вже знайшли друзів і дітки.
Поки сім’я намагається почати життя спочатку на Волині. Та усі разом щиро вірять у перемогу і швидке повернення додому. Рідний Маріуполь, запевняють, не покинуть нізащо. Аби лишень він був вільний та український.
Останні публікації
- Новини, вечір 24 квітня: грандіозний ремонт у Луцьку, аварія з маршруткою, зупинив ворожу БМП
- Як волинський «Лезо» нищить ворога
- Ремонт за 49 мільйонів: навіщо виймають асфальт на Карпенка-Карого у Луцьку
- Як вибрати паяльник і паяльну станцію
- «Неконцептуальні» поминки: чому виник скандал між вдовою воїна і рестораном
- Як правильний шампунь може покращити ваше волосся
- На Рівненській АЕС побували експерти МАГАТЕ
- У компанії citybud розповіли про властивості металопрофілю
- Новини, вечір 23 квітня: чим закінчився скандал у «Житі», переполох у психлікарні, історія воїна
- Укриття за 35 мільйонів. У Ковелі збудували споруду на 800 людей
- «У тилу чоловіки, яким за 20, відводять очі»: історія воїна, який повернувся з пекла
- Топ-5 помилок, яких слід уникати при купівлі вживаного авто
- Картинг для дітей: вікові обмеження, правила безпеки та користь для розвитку
- Як захистити свої криптовалюти від хакерських атак
- Фінал: віряни ПЦУ у Дарівці вперше зайшли до храму та провели службу
- Клімат і зерно: як природа міняє реалії сільгоспвиробників і що буде з українським ячменем?
- Новини, вечір 22 квітня: Ягодин розблокували, нарешті вигнали УПЦ МП, аварія з маршруткою
- Викривали хабарників і заморожували воду: лучан дивував виш, який приїхав зі сходу
- Жіноче взуття оптом: зручно, вигідно, доступно
- Влада та статус керівника: Відображення іміджу компанії
- Монтаж та експлуатація пожежних шлангів
- «Починали із взуття та форми»: як атомники допомагають фронту
- Юна астрономка з Ковеля втерла носа всій Україні
- Новини, вечір 19 квітня: уламок у грудях, репортаж із «Волинської Голландії», Віка з Ковеля
- 4 гектари поля та понад мільйон тюльпанів: репортаж з «Волинської Голландії»
- Тримають зв’язок з бійцями і відправляють допомогу: як на РАЕС працює волонтерська група
- Новини, вечір 18 квітня: скандал у Торчині, лучани знущалися з військового, нові втрати на війні
- Рейдерське захоплення чи повернення боргу: чому фермерка з Торчина не може розпочати посівну
- Чому болять коліна
- Чи реально зараз модернізувати багатоповерхівку і що врешті переможе – дрони чи бруківка | Актуально
- Військова Алла Сенченко пережила полон, а тепер працює у ТЦК і мріє шити одяг для захисниць
- Ворог посилюється. Військові просять більше донатити на армію
- Як отримати кредит безробітним?
- Ліки при весняній алергії: чому виникає алергія та як лікуватися
- Найкращі ідеї для святкування дня народження у Києві
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: