Білорусь перетворилася на плацдарм, з якого запускають ракети та авіабомби по українських містах. Самопроголошений президент Лукашенко підтримує російське вторгнення, а от настрої в білоруського народу – зовсім інші.
Про ситуацію на українсько-білоруському кордоні та настрої волинських військових – у нашому сюжеті.
Сергій Годлевський – волинський історик та краєзнавець. Ми не раз зустрічалися та спілкувалися з ним на різні теми. Сьогодні зустріч можлива лише онлайн. З першого дня повномасштабної війни чоловік захищає український кордон з Білоруссю. Налаштований, як і всі захисники, рішуче.
«Вони прийшли на нашу землю, і не бажаю їм добра. Як воїн я бажаю їм знищення. Я не хочу ніяких гуманних речей розказувати. Це не стався якийсь конфлікт, де треба знайти порозуміння. Це сталася повна агресія», – каже військовослужбовець.
Укріплювати та охороняти кордон – нині основна робота Сергія. Каже, встигає виспатися, поїсти і додати записів у свій окопний зошит.
Найбільше його тішать зміни, які відбуваються з українцями. Ні для кого не секрет, що Росія використовує Білорусь як плацдарм для атак України з повітря. Більшість винищувачів летять саме з боку північного сусіда. Самопроголошений Лукашенко потурає агресії, а точніше, виконує накази Путіна. Хоча, розуміє, наказ війську «ступити на українську землю» для нього буде означати повне фіаско.
«Батька лукашенка дуже добре розуміє, що якщо він і кине свої війська, які зараз стоять у Мінську, він залишиться голий і босий. Його оцю диктатуру, його хунту, не буде кому захищати», – впевнений Сергій Годлевський.
Віддати наказ – одна справа. Чи виконають його військові – інша. Зважаючи, що окремі білоруські батальйони, вже воюють на боці України.
Що саме відбувається в армії сусідів – до кінця не відомо. Але інформація про перестановки просочувалася вже не раз. Сергій Годлевський каже, хоче вірити, що білоруські військові солідарні зі своїм народом.
«Багато у військових частинах замінено командування на російських генералів і полковників, якісь відбуваються чистки серед військових, які мають здоровий глузд, мають певну думку», – розповідає Сергій Годлевський.
Ментально українці та білоруси дуже близькі. Саме тому північні сусіди не підтримують самопроголошеного Лукашенка та засуджують вторгнення росіян.
«Ми ніколи з білорусами не воювали, може, змагалися якісь князі, але в нас ніколи з ними не було протистояння. Ми ніколи персонально не вивчали білоруської мови, тому що ми її розуміємо. Як і білоруси не вивчали української», – каже військовослужбовець.
Закликають білоруських військових сім разів подумати перед тим, як приймати будь-які рішення, волинські захисники. Область готова протистояти будь-якому ворогу.
А втрати у Білорусі відчують швидше, ніж у Росії. Адже тисяча загиблих солдатів для 140 мільйонів і для дев’яти зовсім різні цифри. Поки що на волинському напрямку спостерігають переміщення білоруських військових, але кордон лишається непорушеним.
«Є певне пересування військової техніки з боку Білорусі, є передислокування, але на сьогодні інформації про реальну загрозу сухопутного наступу з боку Білорусі в нас немає», – повідомив заступник голови Волинської військової адміністрації Сергій Мовенко.
Багато українців та білорусів пов’язані між собою родинними зв’язками. Тому, сподіваємося, що вони не дозволять проросійській владі напасти на братній український народ.