На Волині батьки дізнаються з фейсбуку, чим діти займаються у дитсадку

Вихователі устилузького дитячого садка «Сонечко» створили у фейсбуці групу, куди викладають фото із малечею. Кажуть, це для того, аби батьки бачили, що їхні діти не сумують у садку. 

Помічниця вихователя Олена розповіла БУГу про звичайний день дошкільнят устилузького дитсадка.

“День розпочинається із зарядки, далі – сніданок. Після прийому їжі – вільний час, граємось в ігри. Далі – заняття, розклад яких розроблений МОН, враховуючи день тижня, вікову категорію. Спочатку легші для сприйняття дитини, такі як ліплення, малювання, музичні заняття. Після обіду діти лягають спати на 2-3 години. Після сну – вечеря, а після цього – заняття або вільний час”

1/3

“Ігри, забавлянки, розмальовки, а ще по бажанню мають свій час, бо в нас облаштовані спеціальні куточки “медицини”, де вони можуть гратися як лікарі, “перукарня”, де вони стрижуть або роблять зачіски лялькам. Їм дуже цікаво. Ще є імпровізована іграшкова кухня, де вони “їсти варять”, – розповідає Олена

“Іграшкова перукарня “обладнана” різноманітними заколками і резинками для волосся, є іграшковий фен. Хлопчики більше граються машинами, їх цікавить конструювання, батьки хоч і купують пістолети – ми такі ігри у садку не практикуємо, і не дозволяємо такого. А будують дороги, а саме (сміється, – ред.) “черги на Польщу”.

Окрім цього, вихователі з дітьми готують і справжню їжу: на заняттях ліпили вареники, печиво пекли, салатики робили з малюками.

“В нас було своє імпровізоване місцеве “Майстер-шеф – діти” з малюками. Їм то дуже подобається. Деякі попереджають: “Мама мені того не дозволяє вдома”, батьки дивувались, що малюки справляються і ставляться до готування з такою відповідальністю та інтересом.

Вихователька Марія поділилась, що сьогодні діти йдуть в ногу з часом швидше за нас. Вона розповіла, що рівень знань трирічних малюків на рівні зі старшою групою.

“Є стереотип, що вихователь в садочку нічого не робить. Вчора, я спілкуючись з подругою, говорила про нові дитячі мультики, адже дітям постійно потрібне щось цікаве. Теперішні діти не сприймають вовка із “Ну, постривай!”, треба йти в ногу з часом. Мені уже 50 років, і своїх внуків ще немає, а діти розказують про цих нових мультяшних героїв. Допомагають колеги, мусово кожен день самому вчитися.

Навіть на аплікацію вже чи на малювання просто рушничок – це вже не цікаво їм, не актуально. Сьогодні ми, наприклад, робили котика: три види ручної діяльності: пінопласт, вата і нитки. Так і з іншими заняттями.: їм хоч по 3 роки, ми ще маємо вчити “один-багато”, а наші діти вже до 10-ти вміють рахувати. Ми для них пропонуємо вправи старшої групи”, – каже вихователь.

Деякі епізоди життя дитсадка вихователі почали ловити на світлинах і виставляти у фейсбук. У створеній групі батьки активно лайкають та коментують світлини та відео, розповідає Марія:

“А батькам настільки приємно: вони просто живуть нашим днем. Вони знають, що діти в садочку роблять. Як були канікули, було менше дітей, то ми мусили призупинити публікації. І батьки почали вже запитувати, а чому немає?

1/2

Ми кожного дня не фотографуємо, ми не займаємось показухою, як деякі вже встигли нас звинуватити, ми лишень показуємо батькам, чого нового їхня дитина навчилась цього дня, що цікавого. Саме так видно, як ми працюємо разом кожного дня: що діти, що працівники дитсадка”, – розказала Марія.

Спеціально для БУГу вона розповіла, як в дитсадку Устилуга прийнято вгамовувати дітей, якщо між ними виник конфлікт:

“Завжди наводимо власний приклад: “Коли я була маленька…” і починаємо розказувати, як це трапилося з нами. Як діти поб’ються, кажемо, що нас мама сварила, що не можна так робити, та зі свого досвіду починаємо пояснювати. До прикладу, як спускаються з гірки, можуть десь вдаритись, але ми заспокоюємо: “І в мене колись так було, і мені прикладали лід, я й плакала…” І знаєте, діє! Слухають і забувають, що воно так було”

Вони дуже люблять такі повчальні історії. Завжли треба ставити себе в приклад. Мені пощастило дуже із напарницею, нянею, ми такі дружні, одна одній допомагаємо і така тактика у нас всіх”, – зізнається Марія.

1/2

Якщо з дитиною щось сталося – чи стукнулась, чи впала – там це не прийнято приховувати від батьків.

“Батькам треба говорити. Сьогодні стався такий випадок, ніхто не винен в цьому, дитина з’їзджала з гірки. Це ж діти, можуть і лобами стукнутися. Одразу кажемо. Є різні батьки. І діти також можуть розказати, що “так, він сам впав”, “я біг, його штовхнув”. Діти все бачать і все помічають.

Однак, пані Марія зізналась БУГу – іде на роботу, часом, як на екзамен: так хоче справити враження на своїх вихованців.

“Хочеться справити враження, зацікавити діток, аби вони завтра знову із задоволенням прийшли, а не просто до вечора відбули і пішли додому”

1/4