На Волині побільшало російської мови: чи потрібно її викорінювати й у який спосіб. ВІДЕО
З початком повномасштабної війни на вулицях Луцька дедалі частіше звучить мова агресора. Люди не вважають за потрібне розмовляти українською, мовляв, і російську всі розуміють.
Анастасія Качина дізналася, чому деякі українці не хочуть говорити державною, чому російськомовним важко розмовляти українською і головне – як і за скільки часу можна назавжди викорінити з людини «рускій язик» і його акцент.
В україномовному Володимирі виник конфлікт, коли російськомовних переселенок попросили говорити державною. Але зараз не про конфлікт, а про його причину.
У містах і селах Волині нині дійсно багато російської. Пані Тетяна, як і ті жінки, була російськомовною переселенкою. Нині ж, вихваляється: навчилась щебетати солов’їною.
«Мені дуже соромно. От я приїхала, а там ми не замислювались. Україна, жили собі і жили. Ну якось так. Всі говорять», – розповідає переселенка з Маріуполя.
Про те, що колись зможе говорити українською, зізнається, й подумати ніколи не могла. Та за два з половиною місяці таки заговорила. Хоч дається українці це досі складно.
Має величезне бажання перейти на українську і письменниця й блогерка з Харкова Анна Гін.
«Складно перейти на українську. Складно. Я російськомовна. Я народилася, виросла у Харкові. Це російськомовне місто. Мені мати колискові співала російською», – каже письменниця.
І цькувати російськомовних за те, що вони не говорять українською – це не по-людськи, певнить пані Анна.
«Я розмовляю мовою своїх батьків, я розмовляю мовою свого міста, мовою, на якій я виросла. Це співпадіння, що цією, чи схожою, мовою розмовляють росіяни, хай їм грець», – запевняє Анна Гін.
Розказувати про те, що зараз величезний гріх говорити російською, вважає вона, – маніпуляція. А надто дратує її, коли людей змушують перейти на українську.
«Мені здається, зараз це так не на разі. От дуже не на разі. Воно повинно прийти саме. Оті срачі у фейсбуці – це не те, через що російськомовні почнуть розмовляти українською. То не те, зовсім», – впевнена вона.
Харків’янка каже: багато російськомовних можуть говорити державною, але більшість з них мають психологічний бар’єр.
«Мені важко бути не смішною, такою неповажною до української мови. От розмовляти, як зараз. Отакий бар’єр психологічний у мене є. Я зараз з вами розмовляю і думаю: блін, не можу згадати те чи інше слово. Мені соромно! Ось що мені найважче», – пояснює письменниця.
Чому російськомовним українцям важко говорити державною, розпитуємо філологиню Оксану Приймачок. До слова, у перші дні повномасштабного вторгнення вона серйозно взялася викорінювати з українців мову агресора.
Оксана Приймачок каже: російськомовним надто складно вимовляти слова з «г», «ч», «щ» та м’яким «ц».
«Для того, щоб заговорити, нам достатньо 15-20 занять. Сьогодні в нас 17-те чи 18-те, я собі так рахую ті заняття», – розповідає викладачка.
За її словами, якщо де-не-де виникають конфлікти з приводу того, що хтось не хоче чути російської мови, то це абсолютно нормально. Бо це – прояв мовної війни.
«У нас мовний фронт в Україні іде так само, як і фронт бойових дій. І хто цього ще не зрозумів, то це біда цієї людини. І знаєте, цього можуть не зрозуміти або зовсім неадекватна людина, або людина, яка справді є прихильником руского міра», – впевнена кандидатка філологічних наук.
Вона каже: фрази «ми так прівиклі», «нам так удобна» і «ви нас всьо равно панімаєтє» звучатимуть доти, доки українців не почнуть карати за їхню російську.
«Порушення мовного закону має бути покваліфіковано як злочин. І тоді, я думаю, що все більш-менш стане на свої місця, бо інакше тут бути не може», – заявляє Оксана Приймачок.
Нині Україна хоче вистояти проти російського монстра. Монстра, який має на меті знищити Україну, українців і все українське. То, запитує філологиня, чи не на часі вбивати ворога і українським словом?
Останні публікації
- Магістратура в IT: як стати спеціалістом у машинному навчанні та штучному інтелекті
- Макарони: асортимент і як вибрати ідеальний варіант
- Квитки на автобус Київ – Дюссельдорф: зручне бронювання з Rubikon
- Котел як серце системи опалення
- Збираємо домашній бургер: від булочки до начинки
- Курси англійської мови в Хмельницькому для всіх рівнів
- У МХП відзначили найкращих працівників агронапряму
- Що не можна передавати Новою Поштою з Польщі в Україну?
- Белек 2025: Пляжі, гольф і all inclusive для всієї родини
- Прогноз погоди на місяць Луцьк: що чекати у травні-червні 2025
- Ремонт кавоварки Делонгі: який сервіс обрати у Києві?
- Що краще: бігова доріжка чи орбітрек?
- Основні різновиди меблевої фурнітури
- Косметика оптом від COSMIC: асортимент і переваги для бізнесу
- Чоловічі кросівки Армані та кеди Ванс: стиль і комфорт
- Чому корейська сироватка для обличчя оптом від KEAUTY — ідеальний вибір для вашого бізнесу
- Що таке Твіч: аналітика нових трендів і як нові стрімери нарощують аудиторію
- Антикваріат онлайн: оцінка та продаж без зайвих зусиль
- Як BestRadio.FM змінює формат радіо онлайн: історія та інновації
- Які інструменти потрібні для роботи з металом?
- Зростання популярності мобільних аксесуарів в Україні
- Витоки популярності худі у чоловічій моді
- Скільки коштує посилка з Канади в Україну?
- Усе що варто знати про послуги комплексного ремонту квартири під ключ у Луцьку
- Яка різниця між тактичними і балістичними окулярами?
- Навчання водіння: покроковий гід для початківців
- Як підібрати професійне обладнання для кухні ресторану чи кафе
- Сережки Van Cleef: як поєднувати з одягом?
- Прочистка унітаза: чому це має робити фахівець
- Навіщо купувати футболку з українським написом