25-річний волинянин-сирота пробує відвоювати соціальне житло, яке йому надали після закінчення інтернату. Будинок для нього і його друга виділили у селі Веселе. Та ситуація, в якій опинився чоловік, каже, геть не весела. Два роки перебував у в’язниці, а повернувшись в, як він вважав, свою хату, побачив, що там живуть інші люди. 

Чи вдалося сироті відвоювати дах над головою, – у сюжеті Марії Вавринюк.

У 25-річного Андрія Василевського біда. Він сирота, виховувався у дитячому будинку, ставши повнолітнім, отримав у користування соціальне житло. В ось цій хаті у селі Веселе жив із побратимом по долі. Правда, тривало це лише три-чотири місяці. (

“У 18-му році я сів в тюрму. Після тюрми я вийшов. Сказали, що інші люди живуть. А вони нам не сказали, що мені можна тут жити до 23 років” – каже Андрій.

Чоловік розповідає: наробив помилок, оступився і готовий стати на правильний шлях. Після двох років неволі думав, що повернеться у свою домівку. Але тут на нього чекав сюрприз. У будинку вже другий рік проживає інша сім’я. Оксана Дудар також сирота, їй 25 років. Тут вона мешкає з чоловіком та п’ятьма дітьми. Жінка каже: доводиться непросто. Вона вдома з дітьми, чоловік їздить на заробітки в Польщу. За всіма буденними клопотами, каже Оксана, встигають робити і ремонт.

Натомість, Андрій бідкається, адже зараз немає даху над головою. Поки що живе у друга, працює на мийці. Каже: заробляє непогано, але половину віддає матері своєї шестирічної дитини. Тому відвоювати надане соціальне житло, каже, для нього справа честі.

У Веселому кажуть: у цьому будинку часто змінюються мешканці. Бо ж дають його тим, хто потребує.

Щоби з’ясувати законно чи незаконно і чи насправді у сироти Андрія відібрали житло – йдемо у Торчинську селищну раду. Тут кажуть: у громаді є кілька варіантів соціального житла, на які є завжди запит.

Як виявилося, Андрій родом із села Баїв, що під Луцьком. У зв’язку з утворенням територіальних громад, в першу чергу про такі категорії мають дбати на місцях. Тому чоловіку будуть шукати соціальне житло у Боратиніській громаді. Якщо там не складеться, зазначив Юрій Кревський, без даху над головою сироту не залишать.