Не забуваймо про війну: волонтери просять українців не переставати допомагати. ВІДЕО
«Не забуваймо про війну, вона страшна». Це слова матері, яка щодня чекає дзвінка сина із передової. Раніше вони разом працювали у Польщі, однак у перші дні після повномасштабного вторгнення він пішов обороняти нашу країну. Сама ж жінка намагається допомагати, як може, і просить так робити усіх. Деталі – у сюжеті Ольги Матвєєвої.
Софія не знає солов’їної, бо її рідна мова – португальська. Ми її зустріли на благодійному ярмарку у селі Усичі. Іноземка в Україні вже три місяці. Вона – волонтерка, й допомагати українцям їй не завадив ні мовний бар’єрний, ні страх ракетних ударів.
«Я приїхала в Україну в березні допомагати. З того часу я волонтерила біля кордону з Польщею, у Львові. Працювала з деякими сім’ями з Харкова, Маріуполя», – розповіла дівчина.
Допомагати тим, хто у мирні регіони втікає від бойових дій, була єдина мета, яку волонтерка собі поставила, їдучи в країну, де триває війна.
«Лише бути корисною. Я не ставила собі багато завдань, лише хочу допомагати, і не важливо, яким чином», – запевняє Софія.
На цьому ярмарку вона не єдина іноземка. Тут працює польський журналіст Павел. В Україні він уже не вперше.
«Не страшно, бо я в Україні був багато разів – в Донбасі, Маріуполі, Бердянську… Польський президент Анджей Дуда заявив, що українці для нас не є біженцями, це брати й сестри. І це правда», – наголосив журналіст.
З першого дня війни Польща допомагає і підтримує українців. Сам Павел працює на інформаційному фронті, бо нині це вкрай важливо.
«Звичайно, поляки трохи менше про це пишуть. Але все одно постійно є інформація про війну, ситуацію на фронтах і політиків. Але найбільше цікавить життя людей. Як вони живуть. Журналісти пишуть, щоб люди не забували, що війна йде, і допомагали», – зауважує Павел.
В Україну з Польщі приїхала також Неля Самчук. Вона жителька Усичів, однак останні кілька років працювала за кордоном разом із сином. Він ще у перший тиждень повномасштабного вторгнення пішов воювати. Сама ж жінка час від часу приїздить в Україну із допомогою від сусідів. Однак помітно, що люди від цього втомлюються.
«Люди забуваються. Кому не болить, для кого війна далі – ті забуваються. Так само й поляки забуваються, але запитують… От я їхала додому, і мене один поляк запитав. Я йому показала фотографію свого сина, есемески, він ввечері набрав мене по телефону пообіцяв допомогу Україні», – розказує Неля Самчук.
Останнім часом, як показує статистика, у світі почали менше говорити про війну в Україні. Та найгірше – це те, що про усі жахи почали забувати й українці. Про це нам розповідає вже місцевий волонтер, який із початком повномасштабного вторгнення співпрацює з українцями й іноземцями.
«На превеликий жаль, іноземці більш переживають, ніж наші українці, за те, що відбувається в нашій державі. Тобто взяти ту саму Польщу, ту саму Фінляндію, ту саму Литву, бо теж в нас є волонтери-литовці… Вони не хочуть, щоб ця біда прийшла до них», – зазначає волонтер.
Бояться, що лихо може прийти на їхні землі, і розуміють: Україна єдина може втримати агресію росії і наразі це й робить. А якою ціною – знають матері, жінки і близькі тих, хто нині у гарячих точках бореться за наше майбутнє.
«Не забувайтесь про війну, вона страшна. Син пише дуже страшні есемески останнім часом. «Мамо, ніхто не знає, що на цій землі є пекло. І пекло – це війна…» – каже мати бійця Неля Самчук.
Останні публікації
- Новини, вечір 22 квітня: Ягодин розблокували, нарешті вигнали УПЦ МП, аварія з маршруткою
- Викривали хабарників і заморожували воду: лучан дивував виш, який приїхав зі сходу
- Жіноче взуття оптом: зручно, вигідно, доступно
- Влада та статус керівника: Відображення іміджу компанії
- Монтаж та експлуатація пожежних шлангів
- «Починали із взуття та форми»: як атомники допомагають фронту
- Юна астрономка з Ковеля втерла носа всій Україні
- Новини, вечір 19 квітня: уламок у грудях, репортаж із «Волинської Голландії», Віка з Ковеля
- 4 гектари поля та понад мільйон тюльпанів: репортаж з «Волинської Голландії»
- Тримають зв’язок з бійцями і відправляють допомогу: як на РАЕС працює волонтерська група
- Новини, вечір 18 квітня: скандал у Торчині, лучани знущалися з військового, нові втрати на війні
- Рейдерське захоплення чи повернення боргу: чому фермерка з Торчина не може розпочати посівну
- Чому болять коліна
- Чи реально зараз модернізувати багатоповерхівку і що врешті переможе – дрони чи бруківка | Актуально
- Військова Алла Сенченко пережила полон, а тепер працює у ТЦК і мріє шити одяг для захисниць
- Ворог посилюється. Військові просять більше донатити на армію
- Як отримати кредит безробітним?
- Ліки при весняній алергії: чому виникає алергія та як лікуватися
- Найкращі ідеї для святкування дня народження у Києві
- Новини, вечір 17 квітня: здерли мурал, демобілізувався, але на війні, ностальгія, 90-і і кіно
- У центрі Луцька на будинку знищили мурал Борису Ревенку
- Демобілізувався, а думками – на фронті: історія бійця з Луцька
- Про лихі 90-ті, роль сина та перший повний метр від режисерки Ірини Цілик
- Про що свідчить кров у випорожненнях. Пояснення лікаря
- Новини, вечір 16 квітня: втопив украдене авто, нова схема шахраїв, шиє одяг захисникам із травмами
- Люди їдуть за зціленням. У Шклині мироточать п’ять ікон і хрест
- Лучанка виборола 150 тисяч і шитиме одяг для ветеранів війни під волинським брендом
- Металочерепиця чи профнастил: чим краще облаштувати дах і чому
- Що треба знати, щоб подружитися з брекетами. Три головні секрети
- Жертви релігійних сект часто покінчують з життям. Як уберегти рідних | Духовна абетка
- Новини, вечір 15 квітня: безпілотник біля кордону, поховали піхотинця, хабар за сина-ухилянта
- Руки відламані, букви відбиті: чи знесуть пам’ятник борцям за радянську владу у Вощатині
- Де у Луцьку пройти УЗД без черг та у зручний час
- Американська поліцейська автівка дістанеться комусь на Волині за донат на ЗСУ
- Секрети бізнесу на мікрозелені. Усе почалося… зі схуднення
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: