Ринок криптовалют в Україні потроху виходить з тіні, але все ще далеко не все ясно. Станом на січень 2026 року країна намагається наблизитися до європейських правил (типу MiCA), щоб інвесторам було безпечніше, а держава отримувала свої податки. Але процес затягується: повноцінна легалізація так і не відбулася, хоч кроки робляться. Тому торгівля на криптобіржі в Україні вимагає обережності — без розуміння місцевих нюансів легко натрапити на проблеми.
Головний документ — Закон «Про віртуальні активи» від 2022 року. Він підписаний давно, але досі не діє повноцінно — бо немає потрібних змін у Податковому кодексі. Саме тому в 2025-му зареєстрували законопроєкт №10225-д. Він пройшов перше читання у вересні 2025-го, потім на нього накидали понад 2500 правок. Друге читання обіцяли винести за 1–1,5 місяці (тобто десь у лютому–березні 2026-го), але поки що тиша. Якщо все піде добре, правила почнуть діяти з 1 січня 2026-го… або трохи пізніше. Поки що торговля на криптобирже відбувається в сірій зоні, де багато хто користується міжнародними платформами типу Binance, Bybit чи WhiteBIT, але з ризиками.
Віртуальні активи визначають як цифрові цінності, але цифрову гривню від НБУ (CBDC) сюди не відносять. Є стейблкоїни (прив’язані до чогось реального) і звичайні криптоактиви типу біткоїна чи ефіру. Крипта офіційно не є платіжним засобом — платити нею в магазині чи за послуги прямо заборонено. Україна не збирається йти шляхом Сальвадору чи країн, де біткоїн уже як гроші. Тому торговля на криптобирже тут — це в основному спекуляції, інвестиції чи холд, а не щоденні платежі.
Хто регулює і як отримати ліцензію?
Головний нагляд — за НКЦПФР (комісія з цінних паперів), а НБУ дивиться на все, що пов’язане з гривнею чи фіатом. Біржі, обмінники, кастодіальні гаманці (VASP) мусять реєструватися й отримувати ліцензію. Без цього — нелегально.
ФОПам на спрощеній системі криптою займатися заборонено — доведеться переходити на загальну. Плюс жорсткий AML/KYC: всіх клієнтів перевіряють, великі операції моніторять. Це добре для безпеки, але новачкам здається пеклом.
Податки — найболючіше
Якщо законопроєкт таки приймуть, прибуток від крипти оподатковуватимуть як від цінних паперів: 18% ПДФО + 1,5% військовий збір (разом 19,5%) з різниці купівля–продаж. Податки платять тільки при виводі у фіат, обмін крипта-на-крипту не чіпають.
Для старих активів (які купили до закону) обіцяють пільгу: якщо продаси протягом 2026-го — лише 5% ПДФО + 1,5% військовий (загалом 6,5%). Майнінг, стейкінг, airdrop — це теж дохід, треба декларувати. Збитки можна переносити на наступні роки. Дрібні продажі (до розміру мінімалки) — без податків. Але головне — вести облік транзакцій, бо штрафи будуть серйозні.
Що радять робити учасникам ринку
Краще працювати тільки з ліцензованими платформами — менше ризиків. Перед тим, як вкладати, копай глибоко: читай whitepaper, дивись на команду, шукай аудит. Не кидай усі гроші в один кошик — диверсифікуй. Довгостроково тримай у холодних гаманцях (hardware), а не на біржі.
З податками краще йти до бухгалтера чи юриста, бо до кінця 2026-го ще може щось помінятися. Слідкуй за новинами на сайтах НКЦПФР, Мінфіну та НБУ. Новачкам — починайте з маленьких сум, вчіться на нормальних джерелах і не вірте в легкі гроші. Так крипта стане зрозумілішою і менш страшною справою.
Реклама.