Крім передпасхальних клопотів, до свята волиняни встигають завершити роботи на городі, а саме посіяти і посадити картоплю. Війна цьому не завада, а навпаки – причина заготовляти більше. Відро в руки – і гайда на город! Чимало волинян мають собі за правило: до свята посадити картоплю. Погода не ідеальна, але за трактор вже заплатили, тому дрібний дощ не перепона.
До Пасхи чи після неї – визначеної дати посадки картоплі не існує. Головне, як то кажуть, щоб земля прогрілася. Бо ж культура ця заморозки переносить погано.
Деякі народні прикмети свідчать: якщо саджати картоплю у передвеликодній «багатий» четвер – буде хороший врожай. Також наші предки вважали, що всі роботи варто завершити до Страсної п’ятниці перед Великоднем.
Господар поля Микола неговіркий, але каже, що вважає картоплю другим хлібом, і поки є можливість – треба садити. «Свиней треба годувати, і самому їсти», – каже чоловік.
Садять гуртом і швидко. Темп задав тракторист Дмитро. У селі чоловік нарозхват. Каже, селяни передбачають, що продуктами треба буде підтримувати інші регіони.
«Війна війною, а їсти треба… Трошки більше люди садять», – констатує він.
Хоч сільське господарство нині опинилося в непростих обставинах. Ці селяни садять картоплю вже саджалкою, але від цього, кажуть, радості небагато. Людей турбують ціни на пальне.
Долаючи труднощі і сумлінно працюючи кожен на своєму фронті, ми наближаємо нашу перемогу. Тож без картоплі та інших необхідних культур, запевняють селяни, Україна не лишиться.