Волинська журналістка Надія Михайлова розповіла про свій відпочинок на морі в Україні та про проблеми, з якими їй довелося стикнутися.

Своїми враженнями від відпочинку і сервісу жінка поділилася на своїй сторінці у Фейсбуці.

Текст допису публікуємо без змін.

Про бюджетний відпочинок на морі в Україні. Якщо на якийсь літній вікенд ви захочете поїхати до моря і особливо, якщо ви давно не були на українських “курортах” типу Затоки (селище міського типу в Одеській області, – ред.) – то потрібно себе підготувати до низки випробувань (спробую вам нагадати про деякі із них, оскільки довелось нещодавно це випробувати на собі):

Про сервіс та приватний смітник

1.Про сервіс у місцевих мешканців абсолютно специфічні уявлення. Це стосується не лише сараїв, які ви романтично уявляєте “будиночками на самому березі моря” і номерів з одним душем і вбиральнею на 6 кімнат (в яких від 2  до 5 людей). При цьому ви заплатите за двомісний номер не менше, ніж якби замовили номер у недорогому готелі Києва. Наприклад, викинути обгортку від морозива, яке ви з’їли на пляжі, у смітник, який стоїть біля хибарки з продуктами (у якій ціни вдвічі більші, ніж у магазині, що за 5 хвилин пішки, а там вдвічі більші, ніж у супермаркетах вашого міста), вам може завадити продавчиня цього ж магазину (чи власниця за сумісництвом).

“Жінка свято впевнена, що цей смітник, як вона висловилась “не громадський” і лише для покупців. А її торгівельна точка – не громадське місце, а приватна територія, тому несіть своє сміття до номера, або кидайте під ноги (як робить багато менш вихованих відпочивальників) і потім купайтесь у ньому. На мої аргументи про європейський сервіс і адекватність, поважну пані заклинило на тому, що “чому вона має потім сама виносити сміття за межі пляжу”

На моє запитання як називається її “магазин”, жінка мені випалила – “ніяк”. Тож, я дуже вам не раджу щось купувати у “магазині” “Ніяк”, який розташований на пляжі праворуч від виходу з бази відпочинку “Альбатрос” (приблизне місце на карті відзначила). А ще уважно дивіться на цінники у магазинах і порівнюйте результат у чеку, адже, як виявилось, сума може бути різною, а персонал навіть не збирається вибачатись за помилку (чи не помилку). А у закладах можете не сподіватись на меню українською мовою.

Про проблеми з доїздом

2. Якщо ви подорожуєте без автомобіля, то вам варто приготуватись до того, що виїхати із Затоки буде доволі проблематично. Вся справа у тому, що маршрутки, які їдуть через Затоку до Одеси забиті увесь час, адже вирушають вони з Білгорода-Дністровського.

“Навіть якщо вам таки вдасться сісти – вас може спіткати несподіванка: на колінах у вас може “сидіти” наступний пасажир”.

Я не обізнана, як проходять перевірки Одеською обласною державною адміністрацією приватних перевізників, але в таких умовах їхати навіть трохи більше години – просто неможливо (ну якщо ви не просунутий йог), я просто не відчувала власних стоп (я вже мовчу про те, що дихати у машині просто немає чим). Фото умов проїзду додаю.

“Мишебраття” та “ета фсьо палітіка”

3. Якщо ви давно не бували на пляжах Затоки, то будьте готові також до того, що там будуть голосно висловлюватись “мишебраття”, які впевнені, що “ета фсьо палітіка” і “нужна проста пєрєстать стрєлять”. При чому це буде підкріплюватись, наприклад, запевненням “я важу людєй, я фсьо віжу”. До того ж, це буде звучати так, щоб почула переконання “вадітєля” принаймі половина пляжу.

“Тому, бережіть свої нерви і краще їдьте відпочивати у Карпати або купуйте квитки в Європу (можна за кілька місяців – так дешевше). Ось така історія про те, що я не скоро захочу знову відвідати південь України. А вам гарного літа і чудової відпустки!”